Розробка програмного забезпечення, структурної та функціональної схеми пультів керування: мікропроцесору, перемикачів, блоків індикації, комутації та мікрофонного підсилювача. Вибір регістрів, операційних підсилювачів і контролера обміну інформацією.
Аннотация к работе
Розуміючи це ще у минулому столітті для спрощення контролю виробничого процесу почали використовувати дистанційні пульти керування. Практично усі заводи, фабрики та підприємства повязані з виробництвом продукції використовують дистанційне керування виробництвом. Використання дистанційного керування процесами дало змогу керувати такими процесами які є шкідливі для людини. Дані процеси являють собою наприклад атомні реактори, хімічні заводи, робота з радіоактивними та активно - хімічними сполуками. А пізніше при швидкому розвитку електронно - обчислювальної техніки зявилась можливість автоматично керувати виробничими процесами, за допомогою ЕОМ.Використання мікропроцесору в даному створюваному пристрою дає змогу різко підвищити функціональні можливості. Також мікропроцесор дозволяє керувати передачею даних, як в послідовному, так і в паралельному форматах представлення даних. Головна функція мікропроцесору є - контролювання роботою розробляє мого пристрою. Також мікропроцесор виконує по необхідності арифметико - логічні операції, організацію вводу - виводу, переключення між режимами , тощо. Структурна схема при синтезі концентрує в собі все найбільш важливе і істотне про склад, структуру і функції МПС.Графічна побудова функціональної схеми дає найбільш наглядне уявлення про послідовність взаємодії функціональних частин МПС. На його входи поступають сигнали від генератора, перемикачів та сигнал від мікросхеми DD1, яка контролює обміном інформацією між пультом керування та іншим пультом керування. З процесора на блоки індикації надходять сигнали. Також на комутатори DD7, DD8 надходять сигнали які керують роботою комутаторів; Перший блок відображає цифрові значення, я інші два блоки відображають сигнали, які надходять від процесора;Після розробки функціональної схеми зявляється можливість вибору елементної бази МПС.Для реалізації даного пульта керування було обрано мікропроцесор AT90c8515. використання даного процесора дало змогу створити простий, надійний пульт керування радіостанцією. Порівняння процесора AT90c8515 з попереднім процесором серії АТ103. мікро контролер AT90c8515 має внутрішньо системну програмуючу память FLASH обсягом 128 КБАЙТ, EEPROM обсягом 4 КБАЙТ і SRAM обсягом 4 КБАЙТ. А мікро контролер АТ103 має внутрішньо-системну програмуючу память FLASH обсягом 64 КБАЙТ, EEPROM обсягом 4 КБАЙТ і SRAM обсягом 4 КБАЙТ. PA7) - порт А, 8 розрядний дву направлений порт, дані виходи напряму дозволяють керувати Led - індикаторами; PB7) - порт В, 8 розрядний дву направлений порт, даний порт реалізує спеціальні функції;Для реалізації індикації використовуються регістри. Причому сигнали з мікропроцесора надходять у послідовному вигляді, саме тому потрібно використати регістри. 3 із них використовуються в парі з цифровими індикаторами для виводу чисел. А ще один регістр використовується для виводу повідомлень. Саме тому вибір було зупинено на регістрах 74НС595.В даній схемі використовуються операційні підсилювачі. Даний підсилювач має такі характеристики: - підсилювач з дуже малими розмірами; має захист від перегріву, перевищення температури, короткого замикання; Детальніше характеристики роботи підсилювача показано на малюнках 8, 9.Для того щоб була можливість використати, для контролю радіостанцією два і більше пультів керування, потрібно реалізувати між обмін інформацією. Причому так щоб перший пульт повідомляв інший при зміні режимів, каналів і навпаки. Краще реалізувати обмін інформацією по послідовному інтерфейсу, який і буде керувати даний контролер. Рисунок 10 - Зовнішній вигляд контролеру обміну інформацією ADM 485. використовується в локальних мережах, для реалізації прийому - передачі даних, мультиплексації даних;Принципова схема слугує основою для розробки інших конструкторських документів, наприклад, схем зєднань (монтажних) і креслень. Розробка принципової схеми виконується на схемотехнічному етапі проектування і представляє собою більш високий рівень синтезу структурної і функціональної схем. Принципова схема синтезується на основі функціональної та аналізу вимог технічного забезпечення, а також вимог, що висуваються розробником до кожного функціонального елемента. Розробка принципової схеми полягає у виборі однієї з відомих схем, яка найбільш відповідає сукупності техніко-економічних вимог при максимальній її простоті і надійності. Розрахунок елементів принципової схеми зводиться до розрахунку номіналів резисторів та конденсаторів, які входять до складу принципової схеми.Для керованої роботи мікропроцесора використовують програмне забезпечення. Дане програмне забезпечення являє собою набір інструкцій (команд) роботи процесора. Програмне забезпечення зберігається в енергонезалежній памяті, і тому не має необхідності при кожному запуску процесора виконувати завантаження програмного забезпечення у процесор.Надійність є комплексною властивістю, яка в залежності від призначення та експлуатації апаратури може включати такі властивості, як безвідмовність, довговічність, безпомилковість та інші. Несправно
План
Зміст
Вступ
1. Аналітичний огляд літератури
2. Аналіз вихідних даних та розробка структурної схеми