Сутність і характерні ознаки пухлин, їх види (доброякісні, злоякісні). Історія вивчення пухлинних захворювань, сучасні пошуки шляхів боротьби з ними. Основні методи лікування онкологічних хворих. Етика розподілу ресурсів і якість медичного обслуговування.
Аннотация к работе
З огляду на це пухлину можна визначити як патологічне реактивне розростання клітин , якому притаманні незакінчений ріст , автономність (не залежить від впливу на нього регуляторних механізмів організму ), морфологічний та біохімічний атипізм та повна функціональна неспроможність . По-друге , на відміну від фізіологічного росту (регенеративного чи репаративного , який триває до певних меж і закінчується після заміщення втрачених клітин чи заповнення тканинного дефекту, себто регулюється організмом ), пухлинний , хоч і має різний темп - то швидкий , то дуже повільний , але ніколи не закінчується і триває до кінця життя організму та практично не регулюється ним.Клітини пухлини мають різний ступінь диференціації - від високого, коли вони мало відрізняються від аналогічних клітин здорових тканин, навіть продукують нормальні секрети (наприклад паратгормон , меланін, АКТГ, інсулін), до дуже низького, коли важко визначити, до якої тканини належать клітини пухлин, оскільки вони несхожі з первинними клітинами. Галузь медицини, яка вивчає питання виникнення, поширення, лікування та профілактики пухлин, називається онкологією (onkos - пухлина, logos - наука).З клінічного боку, розрізняють доброякісні та злоякісні пухлини. Тому, коли йдеться про онкологічні захворювання, мають на увазі практично злоякісні пухлини, які називають загальним терміном "рак", "канцер", "карцинома", хоча в суто науковому плані раком називають злоякісні пухлини, що походять з епітелію будь-якого органа (слизових оболонок шлунка, кишок, бронхів, епітелію екзокринних та ендокринних залоз тощо). За кольором і контурами пухлина нагадує краба або рака.Базу для розвитку вчення про пухлини заклали в своїх працях Цельз , Гален, Моргані, Парацельс .