Ідейно-тематичні напрями публіцистики В. Ґренджі-Донського в процесі національного відродження Закарпаття. Необхідність вивчення публіцистики у зв’язку з його літературною творчістю. Особливості розуміння суспільно-політичних процесів Ґренджі-Донським.
Аннотация к работе
Київський національний університет імені Тараса Шевченка Ґренджі-Донського 20-30-х років XX ст. у контексті національного відродження ЗакарпаттяРоботу виконано на кафедрі української преси факультету журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка. Захист відбудеться “14 ”березня 2007 року о 16.00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.34 Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 04119, Київ, вул. Ґренджі-Донського у контексті тих суспільно-політичних і духовних процесів, що відбувалися на Закарпатті у міжвоєнну добу. У процесі доведення основних тез роботи показано, що в умовах боротьби поневоленого народу публіцистика є невідємною частиною і засобом політичної боротьби, що література неминуче набуває публіцистичності, що публіцист, який обєктивно відображає дійсність, дотримується традиційних вартостей своєї нації, неминуче приходить до ідеї державності й боротьби за неї. В процессе обоснования основных тезисов работы показано, что в условиях борьбы порабощенного народа публицистика является неотъемлемой частью и средством политической борьбы, что литература обязательно приобретает публицистичность, что публицист, который объективно отображает действительность, придерживается традиционных ценностей своей нации, неминуемо приходит к идее государственности и борьбы за нее.Ґренджі-Донський як публіцист, громадсько-політичний діяч, поет і прозаїк відіграв помітну роль у житті Закарпаття міжвоєнної доби, зокрема в національному вихованні закарпатських українців, у їх політичній боротьбі, у становленні, формуванні й розвитку української ідеї. Ґренджі-Донського тісно повязані між собою, а тому комплексне вивчення його діяльності розширить уявлення про особливості розвитку української преси, доповнить її історію. Ґренджі-Донського як публіциста і громадсько-політичного діяча є важливим для розуміння та оцінки деяких суспільно-політичних процесів, що відбуваються у краї: після відновлення української державності (1991 р.) на Закарпатті почалася сепаратистська метушня, активізувався русинський політичний сепаратизм (т. зв. політичне русинство), відбулося кілька „Світових конгресів русинів“, організовуються „науково-практичні“ конференції, виходять періодичні видання, а в лютому 2000 року в Ужгороді було створено „підкаропаторусинський представницький орган” під назвою „Сойм підкарпатських русинів“, який домагається від держави визнання підкарпатських русинів окремим словянським народом (антиукраїнська спрямованість „політичного русинства“ очевидна). Ґренджі-Донського, зясувати роль його публіцистики у тогочасному політичному дискурсі, зокрема у національному вихованні, в утвердженні української ідеї; у дослідженні виноситься теза про те, що альтернативи українській ідеї в публіцистичному і політичному дискурсах нема, що до цієї ідеї в результаті еволюції, розвитку політичного і духовного світогляду може прийти будь-який діяч, митець за умови визнання національних вартостей та ідеалів, що публіцистика не є додатком до літературної творчості, це вияв громадянської позиції діяча чи митця, свідчення рівня його заангажованості в політичному житті нації. Ґренджі-Донського (публіцистика, спогади, листи; щоденник „Щастя і горе Карпатської України”, який автор почав писати у жовтні 1938 р. та зафіксував події до серпня 1939 р.), українська періодика Закарпаття міжвоєнного періоду („Русин”, „Пчілка”, „Наша земля”, „Вперед”, „Свобода”, „Українське слово”, „Нова Свобода” тощо), деякі іншомовні видання (зокрема чеські), що виходили в цьому регіоні і на сторінках яких були публікації, що стосувалися як української справи загалом, так і В.Ґренджі-Донського-публіциста” проаналізовано стан і ступінь наукового осмислення творчості В. Ґренджі-Донського, розглянуто основні етапи історіографії питання, зясовано особливості предмету дослідження й основні риси творчого стилю В. Ґренджі-Донського на той час вже були, оскільки вийшли XI і XII томи „Творів Василя Ґренджі-Донського”, в яких видрукувано і спогади знайомих В. XII є і розділ „Література про життя і творчість поета”, в якому зібрано різножанрові публікації, що стосуються різноманітних аспектів життя, діяльності і творчості В. Ґренджі-Донського. Ґренджі-Донського” проаналізовано значення культури в процесі національної ідентифікації закарпатських українців, висвітлення цього питання в публіцистиці В. Ґренджі-Донського.