Теоретична концепція гіпертексту та її вираження в публіцистиці та мемуаристиці Г. Костюка. Тематичні, жанрові, стильові особливості публіцистичних текстів автора. Встановлення жанрової природи мемуарної дилогії Г. Костюка "Зустрічі і прощання".
Аннотация к работе
Харківський національний університет імені В.Н. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук Костюка: ідейні орієнтири та проблеми поетикиКінець ХХ ст. став новим етапом в історії української літератури, ознаменувався відходом від традиційного для радянського літературознавства потрактування всіх без винятку явищ дійсності з позицій марксизму-ленінізму і, крім того, обєднанням двох гілок штучно розділеного масиву - української літератури „материкової” та еміграційної. ХХ ст. почали виринати із забуття сотні імен, які в Україні якщо й були відомі, то дуже обмеженому колу тих, хто вирішував їхню долю. Костюк, який повернувся на Батьківщину (на жаль, не фізично, а своїм численним науковим доробком), будучи науковцем, визнаним світом, - членом Української вільної академії наук у США, дійсним членом Наукового товариства ім. Діаспорна література, яка довгі десятиліття була недоступна в межах України, розширює й доповнює палітру теренної документалістики, поглиблює уявлення про історичні, політичні, культурні процеси, котрі відбувалися в нашій країні й у світі, а також, що не менш важливо, переосмислює численні факти й висновки, зроблені діаспорними науковцями й письменниками десятиліття тому. Костюка, традиційно представлений у сучасному літературознавстві дилогією „Зустрічі і прощання”, обіймає, крім власне мемуарів, значну кількість некрологів та чималий пласт щоденникової прози, значення якої досі не було належним чином поціноване.Костюка, оскільки обєктом його аналізу завжди були теми, неоднозначно потрактовані громадою як радянського, так і еміграційного штибу, - питання стилю в літературі, дослідження сталінізму, творча спадщина В. Костюка постають глобальним над-текстом (гіпертекстом), вивершують весь доробок письменника і ґрунтуються на текстах його політичної та літературно-критичної публіцистики. Костюка своєрідним чином трансформується естетична парадигма „автор - текст - реципієнт”. Костюка нами відтворюється історія написання й видання означеної монографії, зясовуються причини вибору автором саме цієї теми для дослідження. Костюка цієї проблеми - працями „Теорія і дійсність”, „На магістралях доби”, - що дозволило зясувати автору природу сталінізму.