Сутність та основні елементи публічно-правових спорів у сфері інтелектуальної власності. Дослідження значення адміністративної судової юрисдикції як способу захисту прав інтелектуальної власності. Спори за зверненням суб"єктів владних повноважень.
Аннотация к работе
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наукДисертацію присвячено встановленню сутності публічно-правових спорів у сфері інтелектуальної власності, визначенню їх елементів, здійсненню їх систематизації, визначенню особливостей вирішення таких спорів в іноземних державах, виявленню недоліків у правовому регулюванні, вирішенню таких спорів та обґрунтуванню на цій основі пропозицій щодо внесення змін до адміністративного матеріального і процесуального законодавства. На основі вивчення існуючих доктринальних положень щодо визначення публічно-правового спору, а також чинного адміністративного процесуального законодавства, урахування особливостей публічно-правових конфліктів у сфері інтелектуальної власності сформульовано поняття публічно-правового спору у сфері інтелектуальної власності як предмету юрисдикції адміністративних судів. Визначено, що у сфері інтелектуальної власності можуть виникати спори про право, компетенційні спори, особливі спори. Встановлено елементи публічно-правового спору у сфері інтелектуальної власності як предмету судової адміністративної юрисдикції: предмет, підстава виникнення, сторони. Проаналізовано світовий досвід вирішення публічно-правових спорів, зокрема і у сфері інтелектуальної власності, та визначено основні напрямки врахування цього досвіду у адміністративному матеріальному та процесуальному законодавстві Украйни.Причинами таких проблем є, як уявляється, неврахування практичними працівниками та суддями особливостей публічно-правових спорів, що виникають у сфері інтелектуальної власності. Так, наприклад, спори, що повязані з визнанням недійсними документів, які засвідчують право на обєкти інтелектуальної власності (свідоцтва, патенти) відносять до юрисдикції господарських судів, обґрунтовуючи це тим, що особа подає відповідний позов на захист своїх цивільних прав інтелектуальної власності. Подібні та інші проблеми, повязані із розглядом судами публічно-правових спорів, що виникають у сфері інтелектуальної власності, як уявляється, є наслідком недостатньої уваги науковців щодо цієї категорії спорів, насамперед щодо їх поняття, елементів, видів тощо. Мета роботи полягає у встановленні сутності публічно-правових спорів у сфері інтелектуальної власності, визначенні їх елементів, здійсненні їх систематизації, визначенні особливостей вирішення таких спорів в іноземних державах, виявленні недоліків у правовому регулюванні вирішення таких спорів та обґрунтуванні на цій основі пропозицій щодо внесення змін до адміністративного матеріального і процесуального законодавства. Застосування таких методів як логіко-семантичний та системно-структурний дозволило визначити такі елементи публічно-правового спору у сфері інтелектуальної власності, як предмет та сторони, а застосування методів порівняння та аналізу дозволило визначити визначальні особливості цих елементів (Розділ 2, підрозділи 2.2, 2.3) За допомогою методу синтезу у поєднанні із порівняльно-правовим (компаративістським) та формально-юридичним методами узагальнено світовий досвід вирішення публічно-правових спорів у сфері інтелектуальної власності та обґрунтовано шляхи його імплементації у законодавство України (Розділ 3, підрозділ 3.1).У вступі обґрунтовується актуальність теми дисертації, визначається її звязок з науковими планами та програмами, мета і завдання, обєкт і предмет, методи дослідження, наукова новизна та практичне значення одержаних результатів, особистий внесок автора в їх одержанні, наведено відомості щодо апробації та публікації результатів дисертаційного дослідження.“Поняття публічно-правового спору у сфері інтелектуальної власності” присвячений дослідженню сутності та визначенню особливостей публічно-правового спору у сфері інтелектуальної власності та на основі цього визначенню його поняття. Визначено відмітні особливості публічно-правових спорів у сфері інтелектуальної власності: 1) особливий характер права, що захищається: право на утримання іншого субєкта від вчинення певних дій; 2) надання захисту у справах щодо таких спорів має превентивне значення для реалізації особою своїх цивільних прав інтелектуальної власності. Доведено, що органи, які видають охоронні документи на обєкти права інтелектуальної власності або вчиняють реєстраційні дії у цій сфері слід залучати у таких справах як відповідачів у випадках, якщо неправомірною видачею охоронних документів або вчиненням реєстраційних дій вони створюють підвищену небезпеку порушення прав інтелектуальної власності. “Умови виникнення публічно-правових спорів у сфері інтелектуальної власності” присвячений визначенню кола суспільних явищ, які сприяють виникненню вказаних спорів.