Реконструкція методами психосемантики структури уявлень психологів-практиків про власні способи професійних дій, ціннісно-смислову структуру підходу, що ними практикується. Вивчення основних підходів у психологічному консультуванні та психотерапії.
Аннотация к работе
Інститут психології ім. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наукДисертацію присвячено проблемі реконструкції семантичного простору професійної свідомості психолога-практика. Робота містить теоретико-методологічне обґрунтування та результати дослідження психосемантичної структури професійної свідомості психологів-практиків різного рівня професійної кваліфікації, а також розробку методу парадигмального семантичного диференціалу, призначеного для діагностики рівня професійної підготовки або ступеню професійної зрілості психологів-практиків. Встановлено, що професійна свідомість висококваліфікованих фахівців у галузі психологічної практики характеризується високим рівнем структурованості та диференційованості системи уявлень щодо концептуальних та операційно-технологічних засад власної діяльності. Семантичний простір професійної свідомості менш кваліфікованих фахівців відзначається невисокою розмірністю та парадоксальністю змістового наповнення її основних концептів, що пояснюється відсутністю або недостатнім рівнем парадигмальної рефлексії. Базові конструкти субєктивної класифікації підходів у психологічному консультуванні та психотерапії, що виокремлені в результаті побудови семантичного простору професійної свідомості психологів-практиків експертної групи, були покладені в основу методики парадигмального семантичного диференціалу.В наш час практична психологія, як і психологічна практика на всьому пострадянському просторі переживають період надзвичайно інтенсивного розвитку як нових напрямків і методів психологічної допомоги, так і форм свого існування в соціумі. Численні та різноманітні заходи освітнього плану, як-то семінари, тренінги, практикуми тощо, а також велика кількість факультетів післядипломної освіти та курсів перепідготовки кадрів видають сотні сертифікатів та дипломів за спеціальністю “практичний психолог”. Актуальними для професійної психологічної спільноти залишаються проблеми осмислення власної професійної діяльності, проблеми методологічного й теоретичного, власне поняттєвого аналізу самої суті психологічної практики в її різновидах - консультуванні, психотерапії, коучінгу і т. ін., тобто, по суті, проблема власне діяльнісної та особистісної рефлексії, не здійснивши якої психолог так і не стане істинним професіоналом. Проблема осмислення себе в професії, осмислення власне самої професії в останні роки ставилася вельми гостро цілою низкою вітчизняних дослідників (О.Ю. Мета дослідження полягає у реконструкції методами психосемантики структури професійних уявлень психологів-практиків про власні способи професійних дій, про ціннісно-смислову структуру підходу, що ними практикується, а також у розробці спеціального методичного інструментарію, що дозволив би діагностувати професійну структуру індивідуальної свідомості психолога-практика.Подано відомості про апробацію результатів дослідження, впровадження їх у практику та публікації за змістом дисертації. У першому розділі - “Професійна свідомість психолога-практика: детермінанти становлення та теоретико-методологічні проблеми психосемантичної реконструкції” - викладено результати аналізу наукових літературних джерел з теоретико-методологічних засад побудови психосемантичної структури професійної свідомості, методів та підходів до її емпіричного вивчення, а також специфічних для професії психолога-практика передумов становлення та функціонування професійної свідомості спеціаліста. Специфічні риси практики психологічної допомоги як вона склалася і функціонує в Україні та в інших пострадянських країнах визначаються наступним: традиційна наукова психологія сцієнтичної орієнтації існує практично поза будь-яким звязком з практикою психологічної допомоги та, відповідно, не забезпечує її необхідними теоретико-концептуальними основами, дослідники і практики не виражають інтересу до вітчизняних традицій психологічної практики та процес інституалізації професії психолога-практика є незавершеним, включно з такими його компонентами, як стандартизована система професійної підготовки і системи сертифікації, затвердження на законодавчому рівні прав та обовязків спеціаліста та ін. Наголошується, що коректною назвою для фахівця, який надає психологічну допомогу, маючи для цього глибоку теоретичну й практичну підготовку, а також членство у відповідних професійних організаціях, є саме термін “психолог-практик” (психолог, що практикує), на відміну від поширеної практики вживання терміну “практичний психолог”.