Характеристика особливостей психосексуального розвитку дитини за 3. Фройдом. Дослідження статевої ідентифікації дитини в парапубертатному періоді. Вивчення сексуальних стосунків між дітьми однієї родини. Визначення сутності передпубертатного періоду.
Аннотация к работе
Тема: «Психосексуальний розвиток у парапубертатному та передпубертатному періодах»Дослідження багатьох учених свідчать, що сексуальність людини починає розвиватися вже у віці немовляти, а сексуальні враження раннього дитинства впливають на прояви сексуальності в дорослому віці. У цей період дитина долає особливо значущий шлях у своєму психічному розвитку, відкриває для себе світ людей і власний світ, починає усвідомлювати свою статеву ідентичність і все, що з нею повязано. Ще в утробі матері у плода диференціюються геніталії та структури мозку, тому немовля, зявляючись на світ, вже має статеві ознаки. Результати ультразвукового дослідження свідчать, що рефлекторна ерекція у зародка чоловічої статі проявляється за кілька місяців до народження. У багатьох новонароджених хлопчиків ерекцію спостерігають у перші хвилини після пологів, іноді ще до перерізання пупкового канатика.Фройд був переконаний, що спосіб, у який батьки привчають дитину до туалету, суттєво впливає на розвиток її особистості: на анальній стадії закладаються основи всіх майбутніх форм самоконтролю і саморегуляції. Привчаючи дитину до туалету, батьки нерідко поводять себе негнучко і вимогливо, наполягаючи, щоб дитина за їх вказівкою «сходила на горщик». Якщо батьки стимулюють дитину до регулярного випорожнення кишечника і хвалять її за це, тобто підтримують прагнення дитини контролювати себе, це виховує позитивну самооцінку, може навіть сприяти розвитку творчих здібностей. У цьому своєму прагненні він може намагатися звабити матір, гордо демонструючи їй свій статевий член; хоче стати її шлюбним партнером, тобто грати роль свого батька, якого сприймає як конкурента. Водночас хлопчик здогадується про свій нижчий порівняно з батьком статус (батько має більший статевий член) і розуміє, що батько не терпітиме його романтичних почуттів до матері.За концепцією психосоціального розвитку особистості американського психоаналітика Еріка-Гомбергера Еріксона (1902-1994), парапубертатному періоду відповідають орально-сенсорна, мязово-анальна та локомоторно-генітальна стадії (табл. Рівень розвитку почуття довіри до інших людей і світу залежить від якості материнської турботи, яку отримує дитина. Перша психологічна криза, характерна для цієї стадії, спричинена ненадійністю матері, неспроможністю її піклуватися про дитину, відторгненням її. Почуття недовіри посилюється тоді, коли дитина перестає бути для матері головним центром уваги, а мати повертається до занять, які залишила на час вагітності, або народжує наступну дитину. Батьки, які дотримуються протилежних принципів і методів виховання, почуваються невпевнено в батьківській ролі, чия система цінностей суперечить притаманній для їх культури, створюють для дитини атмосферу невизначеності, невпевненості, що також спричинює появу почуття недовіри.Формування статевої ідентичності починається в дитячому віці і суттєво впливає на сексуальний розвиток. Фактори, які впливають на процес статевої ідентифікації, по-різному витлумачують представники теорій научіння, пізнання в процесі розвитку, взаємодії біологічних і соціальних факторів. У ранньому віці дитина спостерігає і намагається наслідувати поведінку батьків, звикає відтворювати поведінку представника своєї статі, оскільки таке наслідування схвалюється. Лише у 5-6 років, переконавшись у постійності своєї статевої належності, діти починають стійко ідентифікувати себе з істотами своєї статі. Теорія пізнання в процесі розвитку передбачає, що дитина імітує поведінку дорослих не заради винагороди, а задля відчуття себе істотою певної статі.Важливий компонент сексуальності немовляти закладений у чуттєвій близькості з батьками, яка реалізується, коли вони тримають дитину на руках, обнімають її, притискають до свого тіла. Немовля, позбавлене батьківського тепла та інших форм звязку з батьком і матірю, потім може відчувати труднощі при встановленні інтимних стосунків з іншими людьми чи не отримувати задоволення від власної сексуальності. Наприклад, під час годування дитини можлива сильно виражена ерекція, що нерідко викликає занепокоєння і тривогу. Насправді відчуття тепла материнського тіла, до якого притискають хлопчика, інтенсивна нервова стимуляція, джерелом якої є смоктання (на губах зосереджено багато чутливих нервових закінчень), викликають потік сигналів, спрямованих до мозку, де вони інтерпретуються як приємні й активують статеві рефлекси. Реакція батьків на прояви в дитини статевих рефлексів є важливим компонентом її раннього сексуального досвіду: надмірна їхня стурбованість побаченим, психологічний дискомфорт можуть передаватися й дитині; спокійне реагування на прояв статевих рефлексів дає дитині сигнал схвалення своєї сексуальності.До 2-х років більшість дітей починає ходити, говорити, сприймає себе хлопчиком чи дівчинкою. Діти виявляють велику допитливість, досліджуючи різні частини власного тіла, відкривають для себе (якщо цього не було зроблено раніше), що стимуляція зовнішніх статевих органів викликає приємні відчуття.
План
План
1. Парапубертатний період (від народження до 6-7 років)
1.1 Психосексуальний розвиток дитини за 3. Фройдом
1.2 Психосоціальний розвиток дитини за Е.-Г. Еріксоном
2. Статева ідентифікація дитини в парапубертатному періоді
2.1 Сексуальність немовляти
2.2 Сексуальність у ранньому дитинстві
3. Передпубертатний період (від 6-7 до 11-12 років)
3.1 Психосексуальний розвиток за 3. Фройдом та Е.-Г. Еріксоном
3.2 Статева ідентифікація у передпубертатному періоді
3.3 Сексуальні стосунки між дітьми однієї родини
4. Статеве виховання дитини у передпубертатному періоді
Висновки
1. Парапубертатний період (від народження до 6-7 років)