Аналіз історичних передумов становлення психопедагогіки як наукового напряму. Розвиток психопедагогіки у сучасній дидактиці. Специфіка психопедагогічного аспекту в контексті дослідження проблеми підготовки майбутніх учителів до режисури педагогічної дії.
Аннотация к работе
Психопедагогічний аспект підготовки майбутніх учителів до режисури педагогічної дії: історія питанняУказано на доцільність розгляду психопедагогічного аспекту в контексті дослідження проблеми підготовки майбутніх учителів до режисури педагогічної дії. Нівелювання чинної (за радянські часи) системи професійного відбору абітурієнтів на педагогічні спеціальності, перетворення педагогічних вищих навчальних закладів на класичні університети, у результаті чого відбулося значне скорочення психолого-педагогічних дисциплін, програм педагогічних практик, можливість навчання на контрактній основі - усі перераховані чинники впливають на підготовку фахівців до професійно-педагогічної діяльності в нових умовах розвитку суспільства. Виготського [2], який, досліджуючи основи педагогічної психології, наголошував, що “…у майбутньому кожен учитель повинен будувати свою роботу на психології, і наукова педагогіка стане точною наукою тільки завдяки психології” [2, с. Основний фактор результативності психопедагогіки як наукового феномена, на думку автора, полягає в тому, що замість однобічного руху психолога до вчителя треба встановити двобічний рух: психолог має навчатися у вчителя так само, як учитель вчиться у психолога [161]. У словнику із психології [11] поняття "педагогічна психологія" тлумачиться як розділ психології, що вивчає закономірності процесу навчання та виховання, займається низкою проблем: формування в учнів мислення, управління процесом засвоєння прийомів і навичок інтелектуальної діяльності, дослідження психологічних факторів, що впливають на успішність процесу навчання, аналізу взаємовідносин між педагогом і учнем, а також стосунків в учнівському колективі, виявлення індивідуально-психологічних особливостей навчально-виховної роботи.Наведені наукові позиції переконливо свідчать про значущість психопедагогічної складової в означенні ролі субєкта педагогічної дії - майбутнього вчителя. Урахування цього фактора спонукало до формулювання припущення про можливість розвитку авторської педагогічної дії і, відповідно, про існування авторських педагогічних систем.