Модель соціально-психіатричної кваліфікації феноменів духовної практики (на прикладі біоенергоінформаційного цілительства) задля вдосконалення психіатричної діагностики та оптимізації взаємовідносин між психіатрією і біоенергоінформаційним цілительством.
Аннотация к работе
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ УКРАЇНИ УКРАЇНСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТУ процесі обстеження 100 біоенергоінформаційних цілителів, 150 пацієнтів цілителів із загальної популяції та 55 хворих з галюцинаторно-параноїдними розладами виявлено мікро-та макросоціальні чинники, що сприяють розповсюдженню й популярності цілительства та спричиняють звернення до цілителів осіб з психотичними розладами. При обследовании 100 биоэнергоинформационных целителй, 150 пациентов целителей из общей популяции и 55 больных с галлюцинаторно-параноидными расстройствами выявлены микро-и макросоциальные факторы, которые способствуют популярности целительства и побуждают лиц с психотическими расстройствам обращаться к целителям. It was shown after the study of 100 bioenergetic healers, 150 healers’ patients from general population and 55 mental patients with delusional and hallucinatory disorders that bioenergetic healing should be seen as a component of sociospiritual phenomenon, creation of which has been stipulated by both specific for Ukrainian environment sociocultural factors and more general trends in social development. It was recognized that the attracting to healing depends on the number of environmental (loss of former moral values, increase of religiosity, occult knowledge dissemination, decrease of the quality and availability of health services), microsocial and individually significant (losses, existential problems) factors. Differential diagnosis between non-pathological mystic thinking and “archaic” delusion should consider several key aspects: collation of the ideas with personal beliefs and specific course of life; correlation with group or subculture beliefs; evolution analysis; concomitant formal features of thinking; correlation with volition action and practical experience; social functioning and communication assessment; and subjective quality of life evaluation.Серед цих факторів як українські, так і зарубіжні дослідники вирізняють впливи релігійно-духовного, культового або ритуального характеру, повязуючи з ними патоморфоз психічних розладів, зокрема, зміни змісту маячних переживань (І.М. З іншого боку, певні дослідження свідчать про те, що релігійна віра і практики можуть відігравати роль складових долаючої поведінки і сприяти помякшенню проявів психічних розладів (M. На думку багатьох дослідників, дискусія щодо релігійних та обрядово-культових впливів на психічне здоровя особи й суспільства загалом має охоплювати й питання діяльності “екстрасенсорних”, “духовних” або біоенергоінформаційних цілителів (Ф.В. Протягом останнього десятиліття у вітчизняних наукових публікаціях неодноразово констатувалась необхідність вивчення звязків між цілительством і станом психічного здоровя загальної популяції й осіб з психічними розладами (П.В. Нагальна потреба в подібних розробках зумовлена не тільки значним розповсюдженням практик народного цілительства в українському суспільстві, а й кваліфікацією альтернативного зцілювання як феномена, повязаного з докорінними змінами колективної і індивідуальної свідомості, зсувом ціннісних орієнтирів та світоглядних настанов, що відбулися в суспільствах постсоціалістичного простору (В.І.В основу роботи покладено результати дослідження осіб, які в 1994-1995 рр. проходили експертизу цілительських здібностей з біоенергоінформотерапії в атестаційно-експертній комісії УАНМ, осіб із загальної популяції, які у 1996-1997 рр. лікувались у біоенергоінформаційних цілителів, та осіб з психотичною симптоматикою різного генезу, які перебували на стаціонарному лікуванні в ЛПО “Дніпропетровський комунальний міжобласний клінічний психоневрологічний центр” (2001 р.). Середній вік респондентів-цілителів становив 41,9 9,9 років; середній стаж цілительської практики - 4,3 3,1 роки, для більшості респондентів (78 осіб) він не перевищував 5 років. Більшість досліджених (46) під час опитування не мали офіційного місця роботи, 22 особи обіймали посади, не повязані з практикою зцілювання, і 32 респонденти працювали в якості біоенергоінформаційних терапевтів. Виявлено, що особи, які захворіли впродовж останніх 5 років, не частіше за осіб з більшим строком захворювання зверталися до цілителів, нехтуючи послугами офіційної медицини. Окрім цього, для 15 респондентів, які пояснили звернення до цілителів наявністю конкретного захворювання, але раніше не отримували медичної допомоги, цей мотив не був основним - для них важливіше було “зміцнити здоровя в цілому” або вирішити питання, не повязані зі здоровям.Проблему розвязано з позицій комплексного соціокультурального підходу, який дозволяє підвищити якість психіатричної діагностики у випадках, повязаних з різними видами духовної практики. Дослідження виявило, що біоенергоінформаційне цілительство в Україні слід розглядати як складову соціально-духовного феномену, формування якого зумовлено як специфічними для українського середовища соціокультуральними чинниками, так і більш загальними тенденціями розвитку суспільства.