Вивчення клінічної феноменології психопатологічних порушень у хворих страждаючих на аліментарно-обмінне ожиріння, розроблення диференційованої схеми психотерапії і визначення впливу психотерапевтичної тактики на ефективність комплексної терапії хворих.
Аннотация к работе
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ УКРАЇНИ ХАРКІВСЬКА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИЗахист відбудеться “_19_” _лютого__ 2004 р. о __10___ годині на засіданні спеціалізованої Вченої Ради Д 64.609.01 при Харківській медичній академії післядипломної освіти МОЗ України за адресою: 61176, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківської медичної академії післядипломної освіти МОЗ України за адресою: 61176, м. В дисертації проведено вивчення клінічної феноменології психопатологічних порушень у хворих страждаючих на аліментарно-обмінне ожиріння, розроблені диференційовані схеми психотерапії і визначений вплив психотерапевтичної тактики на ефективність комплексної терапії цієї групи хворих. психотерапія обмінний ожиріння феноменологія Обстежено 112 хворих з аліментарно-обмінним ожирінням з використанням клініко-анамнестичних даних, дослідження неврологічного і психічного статусів, дослідження вегетативної нервової системи, психологічних методів, електрофізіологічне дослідження. В результаті проведеного дослідження розроблені критерії психологічної діагностики хворих на аліментарно-обмінне ожиріння, а також комплекс терапії з включенням емоційно-стресового психотерапевтичного впливу, що на практиці дозволить збільшити ефективність допомоги даній категорії хворих.Ожиріння відноситься до числа широко розповсюджених хронічних захворювань, обумовлених фізичними, біохімічними, метаболічними і поведінковими змінами, в результаті яких відбувається підвищене відкладення жиру і, відповідно, збільшення ваги (Александровський Ю.А., 1993, Коркіна М.В., Марилов В.В.,1995, Марута Н.О., 1997). Так, на думку ряду авторів (Михайлов Б.В., Волошин П.В., Чугунов В.В., 1999, Табачников О.Є., 1999, Любан-Плоцца Б., Пельдингер В., Крегер Ф., Ледерах-Хофман, 2000), надлишкова маса тіла відзначається у 12% - 46% чоловіків і у 15% - 53% жінок. Загальновідомо, що надлишкова маса тіла відноситься до найнесприятливіших медико-соціальних чинників, оскільки вона призводить не тільки до раннього розвитку атеросклерозу, зниженню продуктивності праці, але і до значного скорочення тривалості життя людей (Марута Н.О., Панько Т.В., Теренковський Д.І., 1996, Марута H.О., Панько Т.В., 1998). Смертність серед людей старше 45 років, що страждають на ожиріння, у два рази вище, ніж у людей такого ж віку з нормальною вагою (Сухоруков В.І., Єзлов Ю.Л., 1985, Підкоритов B.C., 1992, Пшук H.М., 1995, Рачкаускас Г.С., 2000) Ряд авторів (Кушнір С. M., Антонова Л. К., 1998, Марута Н.О., 1998, Марута H.О., Явдак И.А., Козидубова С.М., Канцедал Т.В., Смольська Э.Л., 1999) відзначають у хворих на ожиріння симптоми, характерні для поразки гіпоталамічної області: порушення сну, підвищення апетиту, спрагу, вегетативні порушення.Нами проведене комплексне обстеження 112 хворих на аліментарно-обмінне ожиріння, яким проводилася комплексна корекція з використанням психотерапії, що склали основну групу. Було встановлено, що в обох групах переважаюча кількість хворих, які звернулися за допомогою були жінки. Найбільш частими скаргами у хворих на ожиріння був головний біль і порушення з боку роботи серця. Хворі із астено-депресивним синдромом виявляли меншу працездатність (87,8±1,3 операцій за 4 хв), ніж хворі із астенічним симптомокомплексом (97.6±0,94), допускали більше помилок - 1,5±0,13 (проти 1,2±0,05 у першій групі). Крива працездатності за своїми характеристиками була ближче до хворих із астенічним симптомокомплексом, ніж з тривожно-фобічними розладами, і відображала спроби концентрації уваги, але вони лише підтверджували відсутність ресурсу стенічности.У дисертаційній роботі наведене теоретичне обґрунтування і нове рішення задачі, що складається у вивченні психопатологічних проявів при аліментарно-обмінному ожирінні і розробці адекватної комплексної корекції виявлених порушень. Ведучими психопатологічними синдромами у хворих на надлишкову вагу та аліментарно-обмінне ожиріння були депресивний (22%), астено-депресивний (13%), астенічний і тривожно-депресивний (11%) синдроми з компенсаторними проявами у вигляді патологічного потягу до надлишкового прийому їжі і, як наслідок, збільшенні проявів аліментарно-обмінного ожиріння. Високий рівень особистісних змін викликає необхідність включати в комплекс обстеження хворих на аліментарно-обмінне ожиріння відповідні методики психодіагностичного дослідження.