Розвиток сприйняття у дітей раннього віку за допомогою сенсорних систем. Гра як провідна діяльність в дошкільному віці. Методика планування проведення занять, психолого-педагогічні рекомендації по сенсорному розвитку дітей. Розробка відповідних занять.
Аннотация к работе
І від того, хто вів дитину за руку в дитячі роки, що ввібрала вона розумом і серцем із навколишнього світу, значною мірою залежить, якою людиною стане сьогоднішній малюк. Спираючись на психологічні дослідження відомих психологів, можна зазначити, що без сенсорного виховання сприйняття дітей довго залишається поверховим, хаотичним і не створює необхідної основи для загального розумового розвитку, різних видів діяльності (малювання, конструювання...), повноцінного засвоєння знань та навичок. Сенсорне виховання - виховання, спрямоване на розвиток сприйняття дітей про зовнішні властивості предметів, - має будуватися з урахуванням вивчених психологією закономірностей цього розвитку. Видатні зарубіжні вчені в галузі дошкільної педагогіки (Ф.Фребель, М.Монтессорі), а також відомі представники вітчизняної дошкільної педагогіки та психології (О.І.Тихєєва, О.В.Запорожець, А.П.Усова та ін.) справедливо вважали, що сенсорне виховання, яке спрямоване на забезпечення повноцінного сенсорного розвитку, є однією із базових вмінь дитини раннього та дошкільного віку.[45, 52]. Успішність розумового, фізичного, естетичного виховання значною мірою залежить від рівня сенсорного розвитку дітей, тобто від того, наскільки досконало дитина чує, бачить, відчуває навколишнє.Вивченням проблеми сенсорного розвитку та сенсорного виховання займалися багато видатних вітчизняних та зарубіжних педагогів і психологів. Необхідною умовою розумового розвитку, на його погляд, є розвиток чуттєвих основ мислення: пізнання починається з відчуття, відчуття передає памяті образи дійсності, яка зберігає їх протягом усього життя. Русо (1712 - 1778) казав, що виховання має навчити дитину дивитись, слухати і торкатись”, і не тільки дивитися та слухати неуважно, а й до усього доторкатися, прислухатися, затримувати у руці. Ушинський (1824 - 1871) наголошував на необхідності того, щоб предмет безпосередньо відображався у душі дитини, її відчуття у цьому процесі перетворювалися на поняття, а з понять складалася втілена в слові думка. «Якщо вихователь не зумів зробити цього в ту пору, коли у дитини лише починає пробуджуватися спостережливість до навколишнього, яка має таке величезне значення для психологічного життя людини, то розумові здібності дитини поступово притуплюються, і, ставши школярем, вона буде байдуже дивитися на світ».Завдяки сприйняттю ми отримуємо інформацію про зовнішні властивості предметів та явищ - їхню форму, розміри, колір, запах, смак, звучання - і за цими властивостями впізнаємо самі предмети та явища. Це пояснюється тим, що умови визначають характер дій сприйняття, які виконує людина, а від особливостей дій сприйняття залежить його результат. Коли перед дитиною поставлене завдання відтворити на малюнку, у конструкції той чи інший предмет, вона старається співвіднести особливості цього предмета з особливостями матеріалу, який є. При проведенні спеціальних занять з дітьми з розвитку сприйняття потрібно мати на увазі що сприйняття формується у процесі осмислених дій з предметами. Для розвитку й вдосконалення сприйняття простору, величини, форми, відстані, місце розташування й просторових відносин між предметами корисно використовувати спеціальні вправи.Наприклад, відносини керівництва і підпорядкування в грі "дитячий садок", коли вихователь веде заняття, а діти слухають. Перші взаємини між дітьми носять неігровий характер, хоча й розгортаються з приводу влаштування гри: обрання її місця, розподілу чи обміну іграшками тощо. Прагнення когось з дітей прилучитись до гри іншого малюка викликають в останнього негативні реакції: скарги дорослому, протести з приводу втручання у формі криків, плачу і т. ін. Головне в навчальних іграх - розуміння дітьми змісту ігрової ситуації, яку демонстрував дорослий, емоціональне залучення до неї, відтворення її у своїй грі. У ранньому дитинстві навчальні ігри виконують подвійну роль: спонукають дітей до гри і постійно збагачують їх ігровий досвід, ігрові вміння діти набувають у спільних іграх із дорослими, що організуються у двох формах: · в спеціальних іграх, які проводяться у формі заняття.Перш ніж провести перше заняття по сенсорному вихованню з дітьми другого року життя, малюків треба навчити сидіти спокійно, слухати вихователя, виконувати його вказівки, вимоги. Деякі заняття передбачають обєднання дітей по двоє, вміння йти з заняття тихо, щоб не перешкодити іншим дітям, а це, у свою чергу, вимагає певного рівня взаємовідносин, який досягається в процесі морального виховання. З огляду на те, що великий інтервал між заняттями небажаний, виникає необхідність закріплення у дітей отриманих знань, умінь у самостійній діяльності і частково на заняттях, спрямованих на оволодіння дітьми діями з предметами, на заняттях з образотворчої діяльності. Діти групують предмети за величиною, потім за формою і, нарешті, за кольором. На одному занятті діти групують предмети круглої і квадратної форми; на наступному вони оперують з предметами круглої і овальної форми, але при цьому зберігаються колір, величина, фактур
План
ЗМІСТ
Вступ
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-ПРАКТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОБЛЕМИ СЕНСОРНОГО РОЗВИТКУ ДІТЕЙ РАННЬОГО ВІКУ
1.1 Теоретичені засади сенсорного виховання дітей раннього віку
1.2 Особливості сенсорного розвитку та виховання дітей раннього віку
1.3 Розвиток сприйняття у дітей раннього віку за допомогою сенсорних систем
1.4 Гра як провідна діяльність в дошкільному віці
1.5 Роль розвиваючих ігор та впра у сенсорному вихованні дітей раннього віку
Висновки до 1 розділу
РОЗДІЛ 2. ДОСЛІДНО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА РОБОТА З ОРГАНІЗАЦІЇ СЕНСОРНОГО РОЗВИТКУ ДІТЕЙ РАННЬОГО ВІКУ В ПРОЦЕСІ ІГРОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
2.1 Методика планування проведення занять, психолого-педагогічні рекомендації по сенсорному розвитку дітей раннього віку
2.2 Методика організації сенсорного виховання дітей раннього віку
2.3 Розробка занять по сенсорному розвитку дітей раннього віку
2.4 Результати експериментальної роботи
2.5 Організація процесу формування сенсорної сфери у дітей раннього віку