Теоретичний аналіз сучасних підходів до вивчення проблеми особистісних дисгармоній вчителів, а також їхнього пливу на педагогічне спілкування і педагогічну діяльність. Побудова системи психолого-педагогічних засобів корекції особистісних дисгармоній.
Аннотация к работе
Інститут психології АПН України імені Г.С.Костюка19.00.07 - педагогічна та вікова психологія втореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук Робота виконана у Волинському державному університеті імені Лесі Українки АПН України, Науковий керівник: - дійсний член АІШ України, доктор психологічних наук, професор Максименко Сергій Дмитрович, Інститут психології імені Г.С.Костюка АПН України, директор АПН України, доктор психологічних наук, професор Боришевський Мирослав Йосипович, Інститут психологій імені Г.С.Костюка АПН України, лабораторія психології особистості, завідувач кандидат психологічних наук, доцент Папуча Микола Васильович,Ніжинський державний педуніверситет, кафедра психології, завідувач З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту психології ім.Радикальні суспільно-політичні та соціально-економічні перетворення, що відбуваються в нашій країні на початку нового тисячоліття, супроводжуються формуванням нового соціо-та етнокультурного середовища, в якому відбувається становлення нового типу громадянина та особистості нашого співвітчизника. Державна національна програма “Освіта: Україна ХХІ століття”, Закон України “Про освіту” та інші документи державної ваги визначають нове ставлення до людини як найвищої цінності, а вища освіта розглядається як така, що має забезпечити ґрунтовну й різнобічну підготовку фахівців, які визначатимуть темпи та рівень науково-технічного, економічного та соціально-культурного прогресу. Зокрема наголошується на тому, що педагогічні працівники мають стати основною рушійною силою відродження та створення якісно нової національної системи освіти (Програма “Освіта: Україна ХХІ століття”). Постійна соціальна напруженість та конфліктність суспільства, його нетривкі духовні орієнтири, нестабільні матеріально-побутові умови життєдіяльності та праці освітян, постійно зростаюча інтенсифікація інформаційних потоків, що вимагають їх своєчасного та якісного опрацювання, інноваційні процеси, повсякденна емоційно насичена комунікативна активність - складають сукупність чинників соціогенної невротизації особистості (Б.Карвасарський, Н.Марута, О.Чабан), формування у неї різного виду внутрішніх дисгармоній (Г.Бреслав, О.Донченко, К.Леонгард, А.Мілтс, Т.Титаренко, В.Семиченко), що виявляються, зокрема, в феноменах “професійного стресу” та “емоційного вигоряння” працівника освіти (В.Бойко, Л.Карамушка і Т.Зайчикова, В.Орел, Т.Рончінська, Т.Форманюк). Водночас поряд з недосконалістю вузівської психологічної підготовки вчителів недостатньо вивченою залишається низка проблем, повязаних з самою особистістю вчителя, зокрема, структурою, психологічним змістом, причинами виникнення, особливостями розвитку у нього особистісних дисгармоній та їхнього впливу на педагогічне спілкування і ефективність педагогічної діяльності.Робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, що нараховує 238 найменувань, 20 додатків.З наявністю чи браком певних психологічних якостей особистості повязують і ефективність педагогічного спілкування та педагогічної діяльності загалом (І.А.Зімняя, Н.В.Клюєва, І.М.Цимбалюк). Особистісними дисгармоніями умовно вважаємо стійкі властивості особистості, які сформувалися за певних умов індивідуального життя, починаючи з раннього дитинства, у своєму прояві меншою мірою спричинені зовнішніми обставинами (ситуацією), а більшою мірою вмотивовані внутрішніми настановами (ставленнями, диспозиціями) і становлять відносно усталені індивідуальні поведінкові стереотипи, а також, за збереженої критичності, супроводжуються переживанням тривалого внутрішнього дискомфорту (незадоволеністю, низькою самооцінкою, комплексом меншовартості тощо). Цілісний методичний комплекс утворили: індивідуальні співбесіди, які передбачали можливість зясування біографічних даних про досліджуваних, актуальних проблем їхнього життя тощо; методика незавершених речень для вивчення системи ставлень особистості; вивчення системи ціннісних орієнтацій особистості за методикою М.Рокича; визначення акцентуацій характеру за опитувальником К.Леонгарда, особистісних особливостей за 16-факторним опитувальником Р.Кеттелла та Міні-Мульт (скороченим варіантом ММРІ), оперативна оцінка самопочуття, активності та настрою за методикою САН, діагностика тривожності за шкалою Ч.Спілбергера, оцінка рівня депресивних станів за шкалою Зунге, методика діагностики конфліктної поведінки за опитувальником К.Томаса, тест фрустрації С.Розенцвейга, методика дослідження стратегії психологічного захисту у спілкуванні (1-й опитувальник В.В.Бойка), методика діагностики рівня “емоційного вигоряння” (1-й опитувальник В.В.Бойка), шкала оцінки продуктивності педагогічної діяльності (за Н.В.Кузьміною), метод експертних оцінок, контент-аналіз самозвітів досліджуваних та спостереження.
План
Основний зміст роботи відображено в 9 публікаціях.ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ