Аналіз специфіки лідерських якостей як форми самоствердження та самовираження особистості. Особливість підвищення рівня соціальної компетентності та формування досвіду поведінки лідерів через залучення її до реальної участі в різних видах діяльності.
Аннотация к работе
Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана ХмельницькогоФормування нових політичних, соціально-економічних, соціально-культурних відносин у суспільстві певним чином залежить від того, наскільки кожна особистість займає активну життєву позицію, готова до участі в демократичному управлінні суспільством, є лідером у власному житті. Проблеми виховання лідерів, створення умов для розвитку лідерських якостей і формування соціально активної особистості розглядають у своїх дослідженнях Д. Сучасні дослідження проблеми лідерства доводять, що лідером стає особистість із лідерськими якостями, яка здатна реалізувати їх у відповідних ситуаціях. Проколієнко, простеживши еволюцію становлення та розвитку особистості, проаналізувавши питання щодо визначення поняття “лідер” та безпосередньо формування лідерських якостей, звернули увагу на різні його типології процесу лідерства. Лідери першого типу були найбільш успішними при вирішенні “ближніх” завдань, другого - впливово діяли на членів групи у будь-яких ситуаціях, третім найбільше симпатизували товариші по групі, а лідером четвертого типу особа могла стати безпосередньо під час експерименту.Отже, лідерство - це соціальне необхідний процес самоорганізації, самоврядування, реалізований у груповій діяльності і такий, що являє собою різні форми взаємодії субєкта й обєкта.