Дослідження ефективності психолого-педагогічних критеріїв диференціювання молодших школярів під час відбору до класів з поглибленим вивченням окремих навчальних предметів. Рекомендації для вчителів і психологів щодо здійснення ефективного профілювання.
Аннотация к работе
Національний педагогічний університет імені М.П. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наукНауковий керівник: кандидат психологічних наук, доцент Моргун Володимир Федорович, Полтавський державний педагогічний університет ім. Офіційні опоненти: доктор психологічних наук, професор, член-кореспондент АПН України Боришевський Мирослав Йосипович, Інститут психології ім. кандидат психологічних наук, доцент Лисянська Таїсія Миколаївна, Національний педагогічний університет імені М.П. Захист відбудеться “9 ”листопада 2000 р. о 1430 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.053.01 в Національному педагогічному університеті імені М.П. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного педагогічного університету імені М.П.Перехід багатьох шкіл України на диференційоване навчання поставив перед учителями і шкільними психологами ряд досить складних проблем, і серед них чи не найскладніша - з допомогою яких психолого-педагогічних критеріїв проводити диференціювання молодших школярів під час відбору до 5-х класів з поглибленим вивченням окремих навчальних предметів. Так, під час комплектування класів з поглибленим вивченням окремих навчальних предметів використовується, як правило, лише один критерій "спеціальні здібності”, який часто зводиться до рівня успішності учнів. У більшості шкіл відбір молодших школярів до класів з поглибленим вивченням окремих навчальних предметів взагалі не здійснюється за різних причин, - переважно тому, що вчителі не володіють методами його організації. Це й зумовлює необхідність подальшого розширення теоретичних і експериментальних досліджень психолого-педагогічних критеріїв диференціювання молодших школярів під час відбору до 5-х класів з поглибленим вивченням окремих навчальних предметів та розробку психологічно обгрунтованих методів діагностики індивідуально-психологічних особливостей учнів як критеріїв диференціювання, що вкрай важливо для теорії та педагогічної практики. В основу нашого дослідження було покладено припущення про те, що комплектування 5-х класів з поглибленим вивченням окремих навчальних предметів вимагає врахування системи критеріїв диференціювання молодших школярів: “спеціальні здібності”, “інтерес до профілюючого навчального предмета”, “соціометричні взаємовибори”.За матеріалами дослідження автором опубліковано 9 наукових праць, з них 3 у виданнях, затверджених ВАК України.Другий розділ - “Методики діагностики індивідуально-психологічних особливостей молодших школярів як критеріїв їх відбору до класів з поглибленим вивченням окремих навчальних предметів” - містить опис методик дослідження індивідуально-психологічних особливостей учнів як критеріїв профільної диференціації навчання, ефективності критеріальної моделі. Для зясування інтересу учнів до профілюючого навчального предмета (предметів) використовувались методики: вивчення реального і бажаного бюджету часу особистості Рубінштейн-Моргуна, самооцінки та оцінки експертів предметних інтересів молодших школярів, “Розклад занять на фантастичній планеті”, диференційно-діагностичний опитувальник (ДДО) Клімова-Красновського. Полтави), яких після закінчення школи І ступеня було диференційовано по пяти класах: з поглибленим вивченням математики та іноземної (англійської) мови (43 учні), з поглибленим вивченням математики (37 учнів), з поглибленим вивченням української мови і літератури (36 учнів), з поглибленим вивченням біології (40 учнів), з поглибленим вивченням образотворчого мистецтва та праці (38 учнів). Першим кроком експерименту стало виділення пяти умовних експериментальних груп за такими критеріями: 1) "спеціальними здібностями" (у молодших школярів виражені здібності до навчального предмета); 2) "інтересом до профілюючого навчального предмета" (учні мають інтерес до предмета, який вивчатимуть поглиблено); 3) "соціометричними взаємовиборами" (у молодших школярів наявні взаємні дружні стосунки); 4) системою критеріїв (в учнів виражені здібності та інтерес до предмета, а також соціометричні взаємовибори); 5) в учнів відсутні названі критерії. Показник інтересу до профілюючого навчального предмета в експериментальній групі мав високий рівень (j* =-1,91, p Ј 0,05), показник спеціальних здібностей учнів був середнього і низького рівнів (j* = 0,83, p Ј 0,05), а учні мали однобічний соціометричний вибір або його не мали.Розроблена критеріальна модель диференціювання молодших школярів, яка дозволяє ефективно здійснювати їх відбір до 5-х класів з поглибленим вивченням окремих навчальних предметів. Аналіз педагогічної практики свідчить, що з метою профілювання молодших школярів для поглибленого вивчення окремих навчальних предметів використовуються недостатньо обґрунтовані критерії, а саме: оцінки успішності з предметів, які не завжди визначають здібності та інтереси учнів; бажання батьків щодо обрання дитиною певного профілю навчання, яке часто має субєктивний характер.
План
Основний зміст дисертації викладено на 145 сторінках машинописного тексту.2. Основний зміст дисертації