Характеристика традиційної і творчої освітньої діяльності студентів у галузі народного декоративно-ужиткового мистецтва. Розроблена схема спеціальних здібностей, необхідних для якісного оволодіння студентами народним декоративно-ужитковим мистецтвом.
Аннотация к работе
ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ АСПЕКТИ ХУДОЖНЬО-ТРУДОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВThe definition of the art-labour activity in the pedagogical higher educational institution is described as an educational activity of the creative nature, aimed at acquiring by students the theoretical knowledge, forming abilities and skills in the field of folk decorative-applied art, as well as competencies in solving the art-labour tasks in projecting, ornamentation, decoration, etc. It is found out that the level of formation of creative abilities, activity and initiative of students determines the change of the nature of art-labour activity from the performing (reproductive) and active-performing (partial-research) to independent research and creative one. Keywords: folk decorative and applied arts, an art-labour activity, creative abilities, activity and initiative, the future teachers of primary school. Реалізація ідеї художньо-трудової підготовки майбутніх учителів початкових класів, зокрема у процесі вивчення народного декоративно-ужиткового мистецтва, зумовлює необхідність пояснення психолого-педагогічних аспектів, що лежать в основі процесу учіння, аналізу будови, змісту, ґенези художньо-трудової діяльності як особливої форми розвитку творчих здібностей, активності й ініціативності студентів. На думку учених, саме діяльність є джерелом формування особистості субєкта навчання; їй характерні такі аксіологеми: 1) включення в діяльність є основний шлях розвитку дитини; 2) відображаючи в діяльності предметний світ, свідомість дитини набуває глибоку основу пізнання різних сфер цього світу; 3) цінність діяльності полягає не лише у віддзеркаленні, а й в ціннісно-орієнтаційних зв’язках, які формують відношення дитини до предметного світу; 4) у навчальному процесі виникає розмаїття міжособистісних, міжсубєктних відносин, які забезпечують сприятливий для школяра клімат учіння та спілкування; 5) діяльність і спілкування є соціальнти, теоретичним і практичним підґрунтям навчально-пізнавального процесу.