Психологія візуального мислення - Автореферат

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня доктора психологічних наукНауковий консультант: доктор психологічних наук, професор, дійсний член АПН України Чебикін Олексій Якович, Південноукраїнський державний педагогічний університет ім. Офіційні опоненти - доктор психологічних наук, професор, дійсний член АПН України Моляко Валентин Олексійович, Інститут психології імені Г.С.Костюка АПН України, завідувач лабораторії психології творчості доктор психологічних наук, професор Іванова Олена Феліксівна, Харківський національний університет імені В.Н.Каразіна МОН України, завідувач кафедри психології доктор психологічних наук, професор Калін Володимир Констянтинович, Таврійський національний університет імені В.І.Вернадського (м.Сімферополь), завідувач кафедри психології Захист відбудеться - 1 жовтня 2005 р. о…11…годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.051.08 в Харківському національному університеті імені В.Н.Каразіна за адресою: 61077, м.Харків, площа Свободи, 4, ауд 111 Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна за адресою: 61077, м.Харків, площа Свободи, 4.Візуальне мислення займає важливе місце в інтелектуальному і творчому розвитку особистості і є найменш дослідженим з усіх пізнавальних процесів як у вітчизняній, так і в зарубіжній психологічній науці. Незважаючи на шерег існуючих досліджень візуального мислення в зарубіжній та вітчизняній психології, пізнання означеної проблеми суттєво ускладнюється недостатньою розробкою концептуальних підходів, які давали б можливість конструктивно дослідити механізми та специфіку зазначеного виду мислення. Головна причина такого стану полягає, по-перше, у невизначеності чітких теоретико-методологічних засад цього явища; по-друге, у неоднозначності підходів до трактування поняття “візуальне мислення”; по-третє, у складності експериментального дослідження механізмів візуального мислення через їх інтегрованність та підміну іншими пізнавальними процесами; по-четверте, у відсутності валідних і надійних методів їх дослідження. Виходячи з наведеного, була визначена мета дослідження: розробити стратегіально-семантичний підхід до пізнання візуально-мисленнєвої діяльності, на терені якого побудувати її структурно-функціональну модель, а також на теоретико-емпіричному рівні дослідити механізми становлення візуально-мисленнєвого образу. Створити модель візуально-мисленнєвих стратегій як механізмів візуально-мисленнєвої діяльності, дати порівняний аналіз їх структури, емпірично дослідити змістові і операціональні компоненти.Показано, що вона безпосередньо повязана з теорією психічного відображення, теорією “образу” взагалі, та проблемою “мисленнєвих образів”, зокрема. В рамках цього напрямку виділені дві теоретичні моделі формування прототипів: модель центральної тенденції та модель частоти ознак, виходячи з аналізу яких, нами було зроблено висновок про те, що обидві моделі відображають початковий рівень формування візуального образу - виокремлення ознак прототипів, як змістових компонентів візуально-мисленнєвого образу, заснованих на перцептивних і уявленнєвих паттернах. Ґрунтуючись на аналізі та узагальненні теоретичних даних, було зроблено висновок, що рівні візуалізації, розглянуті в теорії паттернів і теорії прототипів, є підготовчими до наступного (мисленнєвого) рівня творення візуального образу, де відбувається встановлення звязків і відношень між паттернами, паттернами і прототипами, між прототипами, за допомогою трансформацій, що і буде, на нашу думку, відповідати рівню візуального мислення. Хоча в цих дослідженнях термін “візуальне мислення” і не використовується, але високий рівень “візуальних” узагальнень, притаманний цим когнітивним моделям, наводить нас на цю думку. Існують методологічні проблеми в дослідженні цього процесу, певна еклектичність у вивченні розумових образів взагалі та, зокрема, розмитість меж між такими поняттями як розумові та мисленнєві образи, певне ототожнення механізмів становлення образів-перцептів, образів-уявлень та візуально-мисленнєвих образів.Воно полягає в тому, що: а) візуальне мислення є найвищим рівнем розвитку наочних видів мисленнєвої діяльності; б) її продуктивним видом, що має складну інтегральну структуру та відображає звязки й відношення обєктивної реальності за допомогою різних форм візуального кодування на метавербальному рівні; в)змістом цього рівня наочно-мисленнєвої діяльності є трансформація різних проблемних ситуацій у структури нових знань, створення образів-концептів. Іх матеріальними носіями можуть бути моделі, графіки, схеми, карти, а також різні артономічні форми (малюнки, картини, скульптура, архітектура, тощо), що є результатом візуального метамоделювання на різних рівнях відображення реальності: від конкретних речей до вищих рівнів абстрагування дійсності.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ