Основні теорії творчості. Душа і творчі здібності. Природне покликання рослинної душі. Будова і функції механізму творчості. Чутливість - зародок механізму творчості. Перманентні стани і рівні здоров’я людини. Механізм відображення невідчутного.
Аннотация к работе
На тему: "Психологія творчості" доктор психологічних наук, професор В.В.КлименкоПсихологія, переживаючи піднесення, інтегруючи знання, зберігаючи свою цілісність, знаходячи все у всьому, прагне пояснити внутрішній світ людини творчої. Пояснити людину, яка виконує (або намагається виконати) своє природне покликання-стати творцем. Якраз здатність до творчості і відрізняє людину від тварини. Людина може читати дуже розумні книжки, насолоджуватися прекрасним, зберігати в своїй памяті прірву відомостей з будь-яких галузей знань, досягти вершин розвитку інтелекту, але при цьому не змінити світ навіть на крихту. Людина може бути малоосвіченою; вона може мати вельми туманні уявлення про загальну культуру; її память може бути з дірками і тому бідною на інформацію; в звичайній бесіді ви навряд або роздивитесь її розум; та й про розсудливість їй не заважало б подбати, попрацювати над собою.Інтуїтивізм - знання в людини виникає без усвідомлення шляхів і умов його появи, і тому творчість розглядається як "осяяння", "бачення істини" - інсайт. У творчому процесі людина в стані натхнення зливається зі створюваним предметом і тоді протилежності між ними зникають. Теорія неусвідомлюваної творчості - акти і стани людини, які є відображенням дійсності, але вона не усвідомлює цього і не може відтворити шляху творчості; надсвідоме, неусвідомлені установки і мотиви - неусвідомлювані регулятори способів дій. Теорія конструктивного інтелекту - розуміння (апперцепція), осягнення як результат вияву розумових здібностей, які повязані: з системою розумових операцій, зі стилем і стратегією розвязання проблем, з особливостями індивідуального підходу і осмислюванням: а) завдань, б) задач, в) проблемних ситуацій, що вимагають пізнавальної активності і напруження розуму. Теорія детермінуючих тенденцій, яка включає окремі напрями: - системний детермінізм - залежність предмета в цілому від його окремих елементів і навпаки - залежність окремих елементів від властивостей цілого;З чого починається душа? Але оскільки йдеться про механізми творчості, нам важливо зрозуміти, що кожна клітина людського тіла почуває і як кожна клітина рухається. А якщо є почування - це означає, що є душа (псюхе). Ми сприймаємо безліч сигналів навколишнього світу і реагуємо на них не тільки рухом тіла, а й зміною нашого внутрішнього стану, що зазвичай висловлюємо так: “добре, бо все красиво і спокійно”, “совість замучила”, “це мені нагадує…” і т. ін. Вас не треба переконувати, ви маєте душу; вона є, бо так все влаштоване, бо ви - людина.Природа через рослинну душу здійснює досі не пізнане - перетворення неживого на живий матеріал. тропізми - ростові рухи органів рослин (згинання ”тулуба”, кореня, повертання листка до сонця тощо), що спричиняються однобічним впливом факторів навколишнього світу - світла, тепла, вологи, земного тяжіння тощо; Через тваринну душу жива істота зберігає гармонію всього живого на Землі. Якщо комфорт усередині неї або ззовні порушений - тварина починає рухатися, щоб усунути причину дискомфорту. Тварина живе за рахунок рослинного або іншого тваринного життя, але ніколи без крайньої потреби не зробить нічого, що порушувало б гармонію природи.Механізм - сукупність інструментів, що здійснюють певні рухи генерують думки, почуття, уяву та психомоторику для збирання, обробки інформації або виконання роботи. Він функціонує так само, як і анатомічні органи, але відрізняється від останніх тим, що для нього не існує меж дозволеного йому природою - ні фізіологічних, ні анатомічних, тому і важко передбачити межу можливостей механізму творчості. Чим відрізняється цей орган людини - механізм творчості - від інших анатомічних утворень у тілі? Як і будь-яка цілісність, механізм має: а) будову, яка розвивається; б) функції, які майже не мають меж для здійснювання і спрямовані на досягнення ефекту; в) продукти своєї роботи, які мають споживчі вартості, самодостатність і духовність. Якщо механізм творчості людини в дійовому стані, то людина здатна сприймати і відтворювати відображене, перетворювати його на власні здобутки, опанувати його і користуватися як інструментом дій.Поняття “гармонія” відображає цілісність з точки зору: а) міцності скріплення її елементів; Протилежне гармонії - дисгармонія, колізія, неспільномірність предметів і явищ, які гальмують або руйнують процес досягнення результату, спотворюють дії та діяльність. Отже, дисгармонія (колізія, неспільномірність, неузгодженість тощо) - це і стан людини, коли цієї найціннішої властивості - гармонії - у неї вже бракує, вона існує зі зруйнованою душею або дезорганізацією механізму творчості, яка тільки-но почалась. Гармонія предметів і явищ викликає в людини позитивні почуття - і наповнює нас своєю енергією; дисгармонія - “випалює” енергію нашої душі і створює стан страждання. Якщо гармонія в людині є, якщо вона її досягла, то ця гармонія не тільки тіла, його рухів, дій, а й і гармонія душі - умова гармонії з навколишнім світом.
План
План
1. Поняття про творчість
2. Основні теорії творчості
3. Душа і творчі здібності
4. Природне покликання рослинної душі - бути живій істоті
5. Будова і функції механізму творчості
6. Властивості гармонії
7. Чутливість - зародок механізму творчості
8. Енергопотенціал - здатність до дії
9. Основна енергія - заряд тіла, який ми отримуємо від народження, у генотипі