Роль емоцій у житті суспільства, їх види. Вивчення людських почуттів як способу вираження духовних запитів і прагнень людини, її ставлення до навколишньої дійсності. Емоційний стан та його регулювання у різних обставинах. Розвиток почуттів у дитині.
Аннотация к работе
Емоції і почуття супроводжують людину все її життя. Структура, почуття складається не лише з емоцій, а й з більш узагальненого ставлення людини, повязаного з розумінням, знанням. Тісний звязок почуттів з емоціями виявляється передусім у тому, що кожне почуття переживається і розкривається через конкретні емоції. Людські почуття можна поділити на дві основні групи: · Гарні почуття: (Позитивні емоції) : задоволення, радість, захват, замилування, самовдоволення, упевненість, задоволеність собою, повага, довіра, симпатія, ніжність, любов, подяка, спокійна совість, полегшення, безпека, каяття, каяття совісті, й ін. Усвідомлюючи ситуацію, що викликає певні почуття та самі почуття, ми можемо зменшити силу переживання, стримувати, регулювати їх, але зовнішнє вираження емоцій, внутрішній емоційний і почуттєвий стан при цьому зберігаються.Емоції і почуття являють собою складну реакцію організму, в якій беруть участь майже всі відділи нервової системи. Але кора великих півкуль головного мозку відіграє провідну роль у проявах емоцій і почуттів, здійснюючи регулювальну функцію стосовно підкоркових процесів, спрямовуючи їхню діяльність відповідно до усвідомлення людиною своїх переживань. Підкорка, вважав І.П.Павлов, справляє позитивний вплив на кору великих півкуль як джерело їхньої сили, тонізує кору мозку, надсилаючи до неї потужні потоки подразнень. Підтримка або порушення стійкості нервових звязків викликають різноманітні емоції і почуття. Мені здасться, що часто такі почуття при зміні звичайного способу життя, при припиненні звичайних занять, при втраті близьких людей... мають своє фізіологічне підґрунтя значною мірою в зміні, в порушенні старого динамічного стереотипу й у складності становлення нового" (І.П.Павлов).Кожній людині притаманні самобутні й неповторні риси та якості: індивідуальні властивості нервової системи, темперамент, інтереси, здібності, особливості мислення, уяви, памяті, емоцій, вольових дій, життєвий досвід, активність, темп роботи, швидкість засвоєння навичок тощо. Формуються вони протягом життя людини, в процесі її діяльності й виховання. Темперамент - індивідуально-типологічна характеристика людини, яка виражається в силі, напруженості, швидкості та врівноваженості перебігу її психічних процесів. За сприятливих умов виховання ростуть спокійними, вміру рухливими, адекватно реагують на зміну обставин, за несприятливих - виявляють байдужість, безвідповідальність, несамокритичність. Люди холеричного темпераменту характеризуються легкою збудливістю почуттів, силою й стійкістю їх у часі.Емоції по типу комплексу пожвавлення формуються в перші місяці життя дитини, шляхом набуття досвіду практичної взаємодії і спілкування з близькими дорослими. Наприклад, наприкінці першого року життя дитини може відчувати задоволення від звуків музики, від іграшок. Завдяки цим емоціям діти відчувають, що в їхньому світі все гаразд, вам допомагають набувати нового досвіду і повторювати набуте. Будь-яка емоція чомусь навчає, тому дорослі мають допомагати дітям зрозуміти власні емоції, із розумінням ставитися до почуттів решти людей і знаходити ефективні способи справлятися з різноманітними випробуваннями емоціями. Перші кроки дорослих - вихователів і батьків - щодо підтримки емоційного розвитку дітей мають спрямовуватись на те, щоб зрозуміти, як і коли розвиваються емоції дітей і які емоційні завдання займають більшу частину часу дітей.Такі переживання і являються емоціями, почуттями. Емоції і почуття здійснюють сигнальну та регулювальну функції, спонукають людину до знань, праці, вчинків або стримують її. Якщо людина вміє розбиратися у своєму психічному світі їй значно легше розвязувати складні життєві проблеми, вступати в спілкування з іншими людьми, добиватися їхньої допомоги і уваги. Кожна людина має коло своїх уподобань, симпатій та антипатій: одна - емоційна дуже чутлива, вміє співпереживати; інша - не звертає уваги на почуття та емоційний стан іншої людини, не вважає це істотним; одна вміє контролювати інтенсивність проявів своїх емоцій і почуттів, інша ж неспроможна до цього; одна вміє відчувати величезну гаму переживань, іншій це недоступно. Афективний простір - то її потяги, емоції, її переживання, повязані з пізнанням і самопізнанням, то її воля, що викликає завдяки потягам та емоціям і визначає дії, вчинки та й усе життя особистості.