Основні підходи до вивчення аномії. Показано, що з моменту введення цього поняття Е. Дюркгеймом в соціологічні дослідження, були здійснені численні його ревізії. Вимірювання, які можуть виявляти особливості реагування особистості на соціальну аномію.
Аннотация к работе
Ольга Кочубейник доктор психологічних наук, старший науковий співробітник, провідний науковий співробітник лабораторії психології політико-правових відносин, Інститут соціальної та політичної психології НАПН України, вул.Аномія переважно розкривається через поняття «відчуження», тобто через декріптори, що описують виникнення «прозорої стіни» між окремими людьми (групами) та процесами соціальної регуляції, що відбуваються в суспільстві. Показано, що аномія також може бути описана через втрату почуття солідарності (згуртованості), що, в свою чергу, призводить до руйнування культурних і етичних основ суспільства, втрати моральних цінностей і норм, маргіналізації значної частини суспільства. Зусилля автора спрямовано на пошук психологічного змісту аномії та поведінкових корелятів, опис яких може бути закладений в конструювання особистісного опитувальника. Автор запропонував чотири вимірювання, які можуть виявляти особливості реагування особистості на соціальну аномію. Показано, что аномия также может быть описана через ослабление чувства солидарности (сплоченности), что, в свою очередь, приводит к разрушению культурных и этических основ общества, утрате нравственных ценностей и норм, маргинализации значительной часть общества.Актуальність дослідження аномії, зокрема, виявлення її психологічного змісту продиктоване тим, що нині, у ситуації докорінних суспільних трансформацій, відбувається малопрогнозовані зміни соціальних якостей людини, в тому числі структури їх соціальних цінностей й мотивів, домагань і потреб, найважливіших нормативних основ соціального життя, громадянських та політичних позицій, критеріїв та стандартів успіху тощо. Як свідчить історія, аномія здебільшого позиціонується як супутній процес соціальних змін загалом (традиція, закладена Е. Негативний внесок відчувається й від подій, повязаних із анексією Криму, діями у ДНР/ ЛНР, оскільки ці політичні події результують на психологічному рівні у переживання неспроможності контролювати соціальне життя, породжуючи відчуття власної безпомічності, безпорадності, знесиленості (що у багатьох концепціях подається як змістовий компонент переживання аномії на індивідуальному рівні). Дюркгейм, про якого вже йшлося, розглядав аномію через призму складних взаємовідносин суспільства і особистості, зазначаючи, що поведінка особистості повністю залежить від згуртованості та міцності суспільства. Аномія, за Р Мертоном, є результатом розбалансованості (або конфлікту) між цими підсистемами: вона виникає у ситуації, коли особистість не може досягти своїх цілей законними засобами, внаслідок чого, ігноруючи зазначені засоби, вдається до засобів незаконних (Мертон Р К., 1992; 1996).