Вирішення конфлікту з метою попередження психогенних розладів. Розробка ефективних методів діагностики і корекції конфліктної поведінки на засадах ситуаційного аналізу. Поєднання індивідуальної і групової форм психотерапії з синтезом різних технік.
Аннотация к работе
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічнихУ співвіднесенні з розладами та відновленням здоровя конфлікти традиційно розглядаються як одна з важливих проблем медичної психології. Повязані з конфліктами певні типи поведінки викликають фіксацію на психоемоційній напруженості та спричиняють психологічну і соціальну дезадаптацію (Ю.А. Нечіткість визначення місця й ролі поведінки у співвідношенні “внутрішніх” та “зовнішніх” конфліктів ускладнює завдання практичного вирішення конфлікту, опосередкованого регуляцією поведінки субєкта. Виходячи з акутуальності проблеми вивчення та регуляції поведінки особистості в конфлікті, зокрема при психогенних розладах, й була обрана тема дисертаційної роботи “Психологічний аналіз поведінки при різних типах невротичного конфлікту”. Мета дослідження полягає у визначенні впливу “внутрішніх” (інтрапсихічних) і “зовнішніх” (інтерпсихічних) конфліктів на поведінку особистості та у відповідній цьому визначенню побудові діагностично-корекційного процесу регуляції поведінки.У першому розділі “Конфліктна поведінка як діагностично-корекційна проблема медико-психологічної практики” наводяться факти поширеності конфліктів у повсякденному житті, що стали мотиваційним чинником звертання багатьох людей за допомогою до психологічних служб. Розглядаються конфлікти як обєкт наукових досліджень, їхня типологія, природа та функції, структура та динаміка. Наводиться поширене у психології визначення конфлікту як зіткнення несумісних тенденцій, що мають протилежні спрямування і співвідносяться з свідомістю окремого індивіда (внутрішньоособистісні конфлікти), кількох людей (міжособистісні конфлікти) або груп (міжгрупові конфлікти). Зазначається, що незважаючи на чисельну наукову літературу, в конфліктології залишаються панівними тенденції виокремлення “внутрушніх” та “зовнішніх” конфліктів. Аналізуються дослідження, у яких відбивається конфліктна поведінка як невідємний структурний елемент конфлікту та його динамічна характеристика.