Аналіз психомалюнку як ефективного психодіагностичного інструментарію оцінювання психологічної безпеки освітнього простору дошкільника. Оцінка психологічної дистанції між опорними фігурами малюнку та змінами пропорцій фігури дитини у серії психомалюнків.
Аннотация к работе
Марія Валеріївна Яцюк, кандидат психологічних наук, доцент кафедри практичної психології та розвитку особистості Вінницького обласного інститутупіслядипломної освіти педагогічних працівників, м.Під психологічною пропорцією ми розуміємо відображення субєктивного переживання «опанування» власним простором, яке оцінюємо за співвідношенням розмірів фігури «дитини» на малюнку до розмірів аркуша паперу. З метою експериментальної перевірки висунутих припущень нами використана серія психомалюнків («Моя сімя», «Я у садочку»), за якими оцінювалася психологічна дистанція між дитиною та референтними фігурами малюнків та динаміка пропорцій розміру фігури дитини до аркуша малюнку. Науковець стверджує, що відсутність зображення дитини на малюнку є свідчення її ізольованості, самотності, меншовартості, що самою дитиною витісняється, символічно репресується. Так, у 21 дитини (32,8% вибірки) розмір фігури себе переважає розмір у малюнку «Я у садку», проте у 16 дітей (25% всієї вибірки) спостерігається більший пропорційний коефіцієнт фігури «Я» порівняно з малюнком «Я у садку», сталість розмірів фігури «Я» встановлено у 10 дітей (15,63%). Водночас, тенденція зменшення розмірів фігури, що зображує дитину, з малюнку «Моя сімя» у малюнок «Я в садку» вказує на зменшення психологічного комфорту дитини, залежного від переживання психологічної безпеки та довіри до неродинного середовища.