Конфлікти між педагогами і старшокласниками. Закономірності деструктивного педагогічного спілкування. Специфіка конфліктів у навчально-виховному процесі. Психологічні засоби подолання конфліктів. Діалогічний підхід педагога до вирішення проблем.
Аннотация к работе
ІНСТИТУТ ПСИХОЛОГІЇ імені Г.С.КОСТЮКА АПН УКРАЇНИАвтореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук Роботу виконано в лабораторії психології навчання Інституту психології імені Г.С.Костюка АПН України Науковий керівник: академік АПН України, доктор психологічних наук, професор Максименко Сергій Дмитрович, Інститут психології ім. Пірен Марія Іванівна, Академія державного управління при Президентові України, професор кафедри політології кандидат психологічних наук, доцент Із дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту психології ім.Дослідники вказують на такі основні ланки педагогічної ситуації, які за різних умов можуть бути конфліктогенними: “учитель - учень”, “учитель - учитель”, “учитель - адміністратор”, “учень - учень”, “учень - батьки”, “учитель - батьки учня”. Так, М.М.Рибакова дослідила основні види педагогічних ситуацій і конфліктів, Н.В.Самоукіна простежила особливості позицій субєктів педагогічного процесу, С.Д.Максименко та Т.Д.Щербан вивчали готовність молодих педагогів до конфліктної взаємодії. Таким чином, старший шкільний вік можна вважати сензитивним періодом формування індивідуальних психологічних засобів саморегуляції та уникнення деструктивних конфліктів і належної поведінки, коли конфлікт став реальністю. Гіпотеза дослідження полягає у припущенні наявності взаємозвязку між ключовими психологічними характеристиками особистості та специфікою її взаємодії в педагогічному конфлікті, а також можливості подолання деструктивного характеру цих конфліктів шляхом формування адекватних психологічних засобів конструктивної взаємодії. Наукова новизна роботи полягає в тому, що в ній визначено поняття “психологічні засоби подолання конфлікту”; уточнено наукове поняття про педагогічний конфлікт та його деструктивні форми; апробовано діагностичні методи визначення деструктивного конфлікту в педагогічній сфері; виявлено психологічні закономірності формування та застосування психологічних засобів подолання конфліктності в педагогічному процесі; розроблено систему процедур формування психологічних засобів подолання деструктивних конфліктів у відповідності до генетичних закономірностей психічного розвитку в ранній юності.Конфлікт розглядається як один із засобів самоствердження і самовипробовування особистості, оскільки дозволяє кожному учаснику виробити свої здібності й активно їх використовувати. Провідні спеціалісти в галузі конфліктології А.Я.Анцупов та А.І.Шипілов під конфліктом розуміють найбільш гострий спосіб вирішення значимих протиріч, які виникають у процесі взаємодії; він полягає, на їх погляд, в протистоянні субєктів конфлікту і звичайно супроводжується негативними емоціями. Згідно з провідною ідеєю генетико-психологічної парадигми (Г.С.Костюк, С.Д.Максименко), конфлікт у педагогічній взаємодії слід розглядати як вияв своєрідності, але, водночас, і недостатньої взаємоадаптованості учня і вчителя, а з іншого боку - він є формою взаємовідносин, і, як такий, інтеріоризується особистістю, що має досить різні і серйозні наслідки щодо розвитку особистості. Часте виникнення педагогічних конфліктів може дати учням негативно забарвлене, нерідко викривлене уявлення про взаємостосунки старших з молодшими, і відповідальність за це несе, насамперед, безпосередньо школа і вчитель, а частково й учень. Відмінне розуміння подій і їхніх причин учасниками (конфлікт „очима вчителя” й „очима учня” бачиться по-різному), тому вчителю не завжди легко зрозуміти глибину переживань дитини, а учневі - впоратися зі своїми емоціями, підпорядкувати їх розуму.Конфлікти між педагогами і старшокласниками мають загальні характеристики конфліктної взаємодії, а отже, знання психологічних особливостей конфліктності взагалі дозволяє виявляти закономірності деструктивного педагогічного спілкування, і навпаки, специфіка конфліктів у навчально-виховному процесі поглиблює розуміння феномену конфлікту загалом. Зокрема, саме в педагогічній взаємодії особливо актуальними стають психологічні засоби подолання деструктивних конфліктів, які, можна припустити, стануть у нагоді й в інших конфліктних ситуаціях. Доцільною слід вважати активну позицію учасників взаємодії. Проведене емпіричне дослідження підтвердило існування звязків між рівнем та особливостями конфліктності особистості, особливістю ситуацій взаємодії та деякими особистісними якостями, а саме: креативністю, мотивацією досягнення, толерантністю, негативними комунікативними настановленнями. Психологічні засоби подолання конфліктності (актуалізація і використання власного досвіду переживання деструктивних конфліктів у нових умовах та творчий підхід до конфліктної взаємодії) розуміються як специфічні “знаряддя”, що інтериоризуються і використовуються субєктом для узгодженості власного внутрішнього світу і ситуації міжсубєктної взаємодії.