Місце соціального інтелекту в структурі професійно важливих якостей особистості менеджера. Особливості розвитку і структура соціального інтелекту професіонального менеджера. Характеристика, специфіка чинників інтенсивності розвитку соціального інтелекту.
Аннотация к работе
Харківський національний університет імені В.Н.Каразіна АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук Психологічні засоби формування соціального інтелекту в майбутніх менеджерів Робота виконана в Інституті психології імені Г.С.Костюка АПН України, лабораторія психології творчості. Науковий керівник: доктор психологічних наук, професорОстаннім часом досить продуктивного розвитку набула психологія управління, що зумовлено важливістю підвищення рівня якості підготовки фахівців управлінських професій з урахуванням сучасних економічних, соціальних та правових умов. Існуючі в літературі підходи до соціального інтелекту викликають неоднозначність у його тлумаченні: його розуміють як «практично-психологічний розум» (Л.І.Уманський); як умову вибору профілю діяльності у майбутніх практичних психологів (Н.А.Амінов і М.В.Молоканов); як здатність до раціональних, розумових операцій, обєктом яких є процеси міжособистісної взаємодії (Н.А.Кудрявцева) як умову досягнення високих результатів у соціально значущій діяльності (Л.М.Кубишкіна); як здатність до розуміння і оперування інформацією про взаємостосунки людей і груп (М.Г.Некрасов); як індивідуальні задатки, здібності, властивості, що полегшують вироблення в особистому досвіді вмінь і навичок соціальних дій та контактів (В.Н.Куніцина); як засіб розуміння вчинків та дій людей, розуміння мовної продукції людини, а також його невербальних реакцій (О.С.Михайлова). Проаналізувати основні теоретичні підходи до тлумачення поняття соціального інтелекту, визначити місце соціального інтелекту в структурі професійно важливих якостей особистості менеджера. Розробити та апробувати програму формування соціального інтелекту в майбутніх менеджерів. Теоретико-методологічну основу дослідження склали: особистісно-діяльнісний підхід (Б.Г.Ананьєв, О.М.Леонтьєв, С.Л.Рубінштейн); концепція динамічної функціональної структури особистості (К.К.Платонов) та структура особистості, орієнтованої на процес управлінської діяльності (А.Д.Карнишев); основні дидактичні принципи, розроблені К.Д.Ушинським, М.А.Даниловим, Б.П.Єсиповим, та доповнені принципами, які визначають навчання у вузі (М.Н.Скаткін, Т.В.Кудрявцев, Р.А.Нізамов, Ф.І.Науменко, І.І.Кобиляцький).У першому розділі - «Місце соціального інтелекту в професійній діяльності менеджера: теоретичний аналіз» - здійснено теоретичний аналіз структури професійної діяльності менеджера, місця соціального інтелекту в структурі професійно важливих якостей менеджера, сутності та структури соціального інтелекту. Аналіз елементів структури здібностей до управлінської діяльності дозволяє виявити у кожній з трьох категорій якостей здібності, або комплекс здібностей, які так чи інакше повязані з соціальним інтелектом. Поняття «соціальний інтелект» безпосередньо не існує в жодному з переліків професійно важливих якостей менеджера. Водночас, істотне місце в структурі професійно важливих якостей (ПВЯ) відводиться комунікативній компетентності, товариськості, вмінню впливати на людей, вмінню розвязувати проблеми міжособистісної взаємодії, тобто якостям, які відносяться до сфери соціального інтелекту. Він розглядав соціальний інтелект як специфічну пізнавальну здібність, яка забезпечує успішну взаємодію із людьми.З метою дослідження соціального інтелекту майбутніх менеджерів нами було визначено набір психодіагностичних методик, які дозволяють комплексно підійти до вивчення проблеми, виявити особливості прояву соціального інтелекту менеджера і розглянути міру вираженості здібностей, які належать до структури соціального інтелекту. Для діагностики рівня потенційних здібностей соціального інтелекту були використані: - ситуативно-рольове завдання «Рефлексія» (А.П.Вяткін); Емпіричне дослідження соціального інтелекту проводилося на базі факультету менеджменту і маркетингу Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка протягом 2005-2006 років. Це свідчить про зближення двох результативних показників менеджера на основі мобілізаційної функції соціального інтелекту, яка допомагає долати критичні управлінські ситуації, тривалі стреси. інтелект професійний менеджер психологічний Для перевірки припущення про те, що темп розвитку соціального інтелекту залежить від його початкового рівня, за результатами першого тестування соціального інтелекту було проведене диференціювання експериментальної групи за мірою вираженості цієї здатності на три підгрупи: 1) підгрупа з низьким соціальним інтелектом; 2) підгрупа з середньою мірою вираженості; 3) підгрупа з високим соціальним інтелектом.Теоретичний аналіз проблеми дослідження свідчить про те, що поняття «соціальний інтелект» безпосередньо не існує в жодному з переліків професійно важливих якостей менеджера, водночас, істотне місце в структурі професійно важливих якостей відводиться комунікативній компетентності, товариськості, вмінню впливати на людей, вмінню розвязувати проблеми міжособистісної взаємодії, тобто якостям, які відносяться до сфери соціального інтелекту.