Девіантна поведінка як соціально-психологічна проблема. Делінквентні вчинки - дрібні правопорушення, що не підлягають покаранню в судовому порядку. Психологічна діагностика схильності неповнолітніх до правопорушень, заходи корекції агресивності підлітків.
Аннотация к работе
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наукДевіантна поведінка вивчається як соціально-психологічна проблема. Делінквентна поведінка - це дрібні правопорушення і провина, що не досягають злочину (криміналу), караного в судовому порядку. Стрижньовим патерном поведінки підлітків-правопорушників є власне дисоціальний компонент, що полягає в дистанціюванні від суспільних стандартів поведінки. Дисертаційне дослідження присвячено комплексній розробці психологічних та правових аспектів профілактики і корекції делінквентної поведінки на досудовому етапі. Особлива увага приділяється психологічній діагностиці схильності неповнолітніх до делінквентної поведінки та можливостям використання формуючого експерименту, спрямованого на психологічну корекцію делінквентної поведінки підлітків, розвиток рефлексії у підлітків як складової профілактики і корекції делінквентності, корекцію агресивності делінквентних підлітків.Протидія злочинності, зокрема, злочинам, що посягають на права, свободи і законні інтереси громадян, розглядається в теперішній час як один із пріоритетних напрямів внутрішньої політики України. Оскільки соціально-психологічний і психологічний аспекти є дуже вагомими чинниками виникнення делінквентності, їх необхідно враховувати і в профілактичній та корекційній роботі з підлітками. Слід зазначити, що однією з причин формування схильності до делінквентної поведінки є відсутність належного соціально-правового захисту неповнолітніх: недоліки в роботі правоохоронних органів, недостатнє та несвоєчасне реагування на вчинені аморальні й протиправні дії та їх подальше попередження. Відповідно до мети дослідження поставлені наступні завдання: проаналізувати та узагальнити вітчизняні та міжнародні правові акти у сфері протидії протиправній поведінці неповнолітніх та надати пропозиції щодо профілактики, попередження та корекції їх делінквентності; визначити чинники делінквентності неповнолітніх, зясувати причини формування схильності особи до делінквентності; розробити та апробувати спеціальну комплексну процедуру вивчення підлітків для упереджуючого встановлення їх схильності до делінквентної поведінки; визначити напрями, форми та методи попередження делінквентної поведінки підлітків; обґрунтувати та здійснити апробацію системи правових та психологічних заходів, спрямованих на профілактику та корекцію явища, що досліджується. Емпіричну базу дослідження складають результати: аналізу статистичних даних та аналітичних матеріалів МВС України з питань делінквентної поведінки неповнолітніх та вивчення матеріалів 359 кримінальних справ, розглянутих судами Львівської області протягом 2002-2004 рр. (р.1.1 та 2.2); опитування 250 учнів 8-10 класів загальноосвітніх шкіл, які перебували на обліку в кримінальній міліції у справах неповнолітніх МВС України (контрольну групу склали 116 школярів без ознак делінквентної поведінки), тестування 192 делінквентних підлітків у віці 15-18 років, дослідження автобіографії, підготовленої тими ж підлітками (р.У вступі подається загальна характеристика роботи: обґрунтовується актуальність теми дослідження; визначається ступінь її наукової дослідже-ності, обєкт, предмет, мета та завдання дослідження; його методологічна, теоретична основа.“Теоретичний аналіз проблеми соціальних відхилень у поведінці неповнолітніх”, проаналізувавши погляди провідних вітчизняних та зарубіжних вчених, автор доходить висновку, що вплив соціальних умов життя дитини на психологічні особливості може виявлятися в тих чи інших формах поведінкових розладів, зокрема, у вигляді девіантної поведінки. При поглибленні девіацій, а також коли поведінкові розлади починають набувати антигромадського характеру і відображати активну деструктивну спрямованість особи, що становить погрозу для людей через порушення правових норм, говорять про делінквентну поведінку як одну з форм девіантної поведінки, що спрямована проти інтересів суспільства в цілому чи особистих інтересів громадян, але не досягає тяжкості злочину. До основних психологічних чинників, що визначають делінквентну поведінку, відносяться мотиви і потреби. Морально-етичний чинник девіантної поведінки виражається в низькому моральному рівні суспільства, бездуховності, психології накопичувальності й відчуженні особистості.“Феномен агресії як складова делінквентної поведінки підлітків: особливості прояву та соціально-психологічні чинники” здійснено аналіз поглядів вітчизняних та зарубіжних науковців, які досліджували проблеми підліткової агресії.