Дослідження сучасних підходів розвитку системи освіти. Огляд можливостей психолого-педагогічного проектування освітнього простору як умови самовиявлення, самовизначення та самореалізації особистості. Розробка інституційної моделі освітнього простору.
Аннотация к работе
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора психологічних наукНауковий консультант - доктор психологічних наук, професор Швалб Юрій Михайлович, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, кафедра соціальної роботи, завідувач Офіційні опоненти: доктор психологічних наук, професор Смульсон Марина Лазарівна, Інститут психології ім. Київ, лабораторія нових інформаційних технологій навчання, завідувач доктор психологічних наук, професор Шевченко Наталія Федорівна, Запорізький національний університет МОН України, кафедра педагогіки і психології, завідувач доктор психологічних наук, професор Повякель Надія Іванівна, Інститут соціології, психології та управління Національного педагогічного університету імені М.П. Захист відбудеться «02» липня 2010 року об 11.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.453.01 в Інституті психології ім. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту психології ім.Останнім часом провідною функціональною тенденцією освітнього простору є його розвиток у напрямі неперервності та всеосяжності, а його проектування зумовлене психологічними детермінантами, що супроводжують формування нового змісту, форм і характеру освіти. Потреба в розвитку різноманітних форм освіти поставила перед наукою та практикою завдання розроблення стратегії освіти, що ґрунтується на оновленій організаційній структурі у вигляді освітнього простору особистості з його формальними та неформальними інституціями. Проте нові освітні тенденції не завжди вписуються у звичну для освіти парадигму, що стримує впровадження нових способів формотворення і структурування освітнього простору особистості. Завдання методологічного забезпечення психолого-педагогічного проектування освітнього простору як умови розвитку особистості набувають пріоритетного значення, а переорієнтація освіти з формування особистості на проектування її розвитку й саморозвитку вже частково реалізується в особистісно орієнтованих гуманістичних наукових парадигмах, що знаходить відображення у психолого-педагогічних дослідженнях багатьох вчених (В. Водночас залишаються недостатньо вивченими багатоаспектні виміри неперервної освіти людини (lifelong education - освіта впродовж життя людини, lifewide education - всеосяжна освіта), яка перетворюється в подовжену протягом усього життя сферу діяльності людини і може бути визначена як «освітній простір особистості»; визначення місця особистості в інституційній системі освітнього простору (формальна, неформальна та інформальна освіта); така специфічна діяльність, як проектування, що є одним із ефективних засобів утворення освітнього простору поєднанням соціокультурної та особистісної складової; особистісно орієнтований та субєктний підходи до освіти, які ефективно реалізуються в процесі проектування на перетині процесів розвитку, що відбуваються «природно», та штучно організованих ситуацій розвитку й саморозвитку цілісної особистості.У вступі розкрито стан і сутність проблеми, що розглядається, обґрунтовано актуальність теми дисертації, визначено обєкт і предмет, наукову новизну, сформульовано мету та завдання, викладено практичну значущість отриманих результатів дослідження, викладено інформацію про апробацію та впровадження результатів дослідження. У першому розділі «Методологічні засади дослідження освітнього простору» викладено теоретико-методологічні засади дослідження простору як світоглядної категорії, психологічного простору як інтенційного вектору розвитку особистості, досліджено ґенезу освітнього простору як психолого-педагогічної категорії, визначено місце понять «освітній простір» і «освітнє середовище» у психолого-педагогічних системах. Челпанов, який простір визначав як підсумок своєрідної психологічної роботи свідомості людини, результатом якої є субєктивна побудова образу простору в її уяві. Вчений виявив його відмінності, порівняно з філософською постановкою питання, здійснив методологічне розмежування гносеології простору та психології простору, тобто відокремлення його наукового змісту від чуттєвості у свідомості людини. У другому розділі «Освітній простір як предмет психолого-педагогічного проектування» визначено та систематизовано психологічні засади проектування в соціальних системах; здійснено змістовий аналіз структури психолого-педагогічного проектування освітнього простору та побудовано психолого-педагогічну модель проектування освітнього простору; визначено субєктну взаємодію як передумову педагогічного проектування; висвітлено особистісно орієнтований та розвивальний підходи до проектування освітнього простору.Виміри неперервності освіти («освіта упродовж життя людини», «всеосяжна освіта») репрезентують певні напрями освітнього простору, які є провідними компонентами процесу самоорганізації особистості і характеризують здатність людини до самоуправління, самореалізації та розвитку.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇНовий зміст освіти Визначається навчальною програмою Створюється відповідно до робочих ситуацій