Експериментальне дослідження та визначення основних принципів і підходів до організації навчальної діяльності студентів, спрямованої на актуалізацію і формування їх професійної готовності до музичного виховання в молодших класах загальноосвітніх шкіл.
Аннотация к работе
ІНСТИТУТ ПСИХОЛОГІЇ ІМЕНІ Г.С. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наукНауковий керівник - доктор психологічних наук, дійсний член АПН України, професор Максименко Сергій Дмитрович, Інститут психології ім. Офіційні опоненти - доктор психологічних наук, професор Балл Георгій Олексійович Інститут психології ім. Г.С.Костюка АПН України, лабораторія методології і теорії психології, завідувач; Захист відбудеться "23 ""лютого "1999 р. об 11-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.453.11. в Інституті психології ім. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту психології ім.Зазначене безпосередньо стосується й проблеми підготовки майбутніх спеціалістів до музично-педагогічної діяльності. Підкреслюючи науково-практичну значущість проблеми формування готовності майбутнього вчителя до музично-педагогічної діяльності в системі вузівського навчання та виховання, слід констатувати, що в психологічних дослідженнях з цієї проблематики бракує праць, спрямованих на розкриття психологічного змісту поняття готовності, його структури і своєрідності з погляду на предметну сферу і властивості особистості педагога як субєкта музично-педагогічної діяльності. Нерозробленість психолого-педагогічних засад формування готовності до музично-педагогічної діяльності перешкоджає створенню єдиної теорії процесу навчання й виховання майбутнього спеціаліста в системі вищої педагогічної освіти, а відтак негативно впливає і на процес підготовки студентів відповідно до сучасних вимог суспільної практики. Соціальна та психологічна значущість проблеми зумовила вибір теми дослідження "Психологічні засади формування у студентів педвузу готовності до майбутньої професійної діяльності" (на матеріалі музвиховання). 2) здійснити теоретичний аналіз і створити психологічну модель професійної готовності до музично-педагогічної діяльності та визначити її конкретні складові;У вступі обгрунтовано актуальність проблеми, виділено обєкт і предмет дослідження, визначено його мету, сформульовано гіпотезу та завдання, розкрито методологічну основу і методи дослідження, висвітлено наукову новизну, теоретичне і практичне значення, подані положення, що виносяться на захист, наведені дані про апробацію роботи, впровадження її результатів у практику. У першому розділі - "Проблема готовності в контексті досліджень музичної психології" - здійснюється науковий аналіз основних теоретичних підходів у дослідженнях категорії готовності і її специфіки, що виявляється в структурі професійної діяльності і властивостях особистості педагога музичного профілю. Але найбільш послідовну розробку поняття готовності отримано в галузі педагогічної психології, зокрема в контексті розвязання питань удосконалення процесу вузівської (О.А.Абдулліна, А.П.Акімова, В.А.Крутецький, Н.В.Кузьміна, Ю.Н.Кулюткін, Д.Ф.Ніколенко, В.О.Сластьонін, Т.С.Яценко), довузівської (М.Д.Белей, П.П.Горностай, Г.К.Радчук), післявузівської (О.Г.Мороз, Т.С.Полякова, Т.Д.Щербан) підготовки педагогічних кадрів, профдіагностики і профвідбору до педагогічної професії (К.В.Вербова, Г.В.Парамей). Єдність поглядів дослідників з питання загальної класифікації готовності супроводжується, однак, досить серйозними розбіжностями в розумінні структури готовності, що суттєво ускладнює узагальнення існуючого експериментального матеріалу, його адекватну теоретичну інтерпретацію. Логічним наслідком певної довільності у виборі того чи іншого компоненту структури готовності до педагогічної діяльності є невизначеність критеріїв, що кладуться в основу оцінки рівня сформованості готовності, а також багатоманітність індикаторів готовності, що видаються за її системоутворюючий фактор.Основне завдання констатуючого етапу дослідження полягало в доборі і обгрунтуванні надійних і валідних показників рівня сформованості у майбутнього вчителя музики готовності до музично-педагогічної діяльності. Мета попереднього етапу полягала в створенні робочої моделі структури готовності до музично-педагогічної діяльності, а також в доборі адекватної цій структурі системи методичних засобів. У відповідності до змісту встановлених параметрів готовності, інструментальна частина складається з наступної послідовності методів: ставлення до музично-педагогічної діяльності (модифікований нами варіант опитувальника В.І.Петрушіна), екстра-інтроверсії (форма Б запитальника Айзенка), особистісної тривожності (варіант шкали Спілбергера), емоційної нестійкості (психічної напруги), особливостей темпераменту (за методикою В.М.Русалова), здатності до емпатії (опитувальник І.М.Юсупова), комунікабельності (запитальник В.Ф.Ряховського), емоційної стійкості (методика О.Я.Чебикіна), передконцертної тривожності (модифікований нами опитувальник Ю.Ханіна), спостережливості, креативності і музикальності (за методикою С.І.Науменко).