З’ясування специфіки змістових і динамічних хаpактеpистик психічних властивостей, хаpактеpних для представників професій музично-педагогічного профілю. Методика створення психологічної моделі професійної готовності до музично-педагогічної діяльності.
Аннотация к работе
ІНСТИТУТ ПСИХОЛОГІЇ ІМЕНІ Г.С.З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту психології ім. Зясовано, що успішність здійснення музично-педагогічної діяльності обумовлюється єдністю функціонування загальних і спеціальних здібностей особистості, серед яких спостережливість, антиципація, креативність, музикальність, експресивність і ставлення відіграють роль системоутворюючого фактору. Практична реалізація результатів дослідження міститься у визначенні основних принципів і підходів до організації навчальної діяльності студентів, спрямованої на актуалізацію і формування їх професійної готовності до музичного виховання в молодших класах загальноосвітніх шкіл. It is recorded, that the success of realization of musical and pedagogical activity is determined by the unity of functioning of general and special abilities of a person, among which anticipation, creativeness, musical capacity, expressiveness and attitudes play the role of the systemestablishing factor. The Practical realization of the research results lies in the definition of the major principles and attitudes towards the organization of learning activity of students, aimed at actualization and formation in them professional ability to practice musical teaching of primary school pupils.Підкреслюючи науково-практичну значущість проблеми формування готовності майбутнього вчителя до музично-педагогічної діяльності в системі вузівського навчання та виховання, слід констатувати, що в психологічних дослідженнях з цієї проблематики бракує праць, спрямованих на розкриття психологічного змісту поняття готовності, його структури і своєрідності з погляду на предметну сферу і властивості особистості педагога як субєкта музично-педагогічної діяльності. Нерозробленість психолого-педагогічних засад формування готовності до музично-педагогічної діяльності перешкоджає створенню єдиної теорії процесу навчання й виховання майбутнього спеціаліста в системі вищої педагогічної освіти, а відтак негативно впливає і на процес підготовки студентів відповідно до сучасних вимог суспільної практики. Соціальна та психологічна значущість проблеми зумовила вибір теми дослідження "Психологічні засади формування у студентів педвузу готовності до майбутньої професійної діяльності" (на матеріалі музвиховання). 2) здійснити теоретичний аналіз і створити психологічну модель професійної готовності до музично-педагогічної діяльності та визначити її конкретні складові; 4) апробувати програми формування професійної готовності до музично-педагогічної діяльності в умовах навчально-виховного процесу у вузі.У вступі обгрунтовано актуальність проблеми, виділено обєкт і предмет дослідження, визначено його мету, сформульовано гіпотезу та завдання, розкрито методологічну основу і методи дослідження, висвітлено наукову новизну, теоретичне і практичне значення, подані положення, що виносяться на захист, наведені дані про апробацію роботи, впровадження її результатів у практику. У першому розділі - "Проблема готовності в контексті досліджень музичної психології" - здійснюється науковий аналіз основних теоретичних підходів у дослідженнях категорії готовності і її специфіки, що виявляється в структурі професійної діяльності і властивостях особистості педагога музичного профілю. Введення в психологію поняття готовності повязувалося з необхідністю визначення рівня можливостей людини до ефективного здійснення того чи іншого виду трудової діяльності. Єдність поглядів дослідників з питання загальної класифікації готовності супроводжується, однак, досить серйозними розбіжностями в розумінні структури готовності, що суттєво ускладнює узагальнення існуючого експериментального матеріалу, його адекватну теоретичну інтерпретацію. Логічним наслідком певної довільності у виборі того чи іншого компоненту структури готовності до педагогічної діяльності є невизначеність критеріїв, що кладуться в основу оцінки рівня сформованості готовності, а також багатоманітність індикаторів готовності, що видаються за її системоутворюючий фактор.Основне завдання констатуючого етапу дослідження полягало в доборі і обгрунтуванні надійних і валідних показників рівня сформованості у майбутнього вчителя музики готовності до музично-педагогічної діяльності. Мета попереднього етапу полягала в створенні робочої моделі структури готовності до музично-педагогічної діяльності, а також в доборі адекватної цій структурі системи методичних засобів. У відповідності до змісту встановлених параметрів готовності, інструментальна частина складається з наступної послідовності методів: ставлення до музично-педагогічної діяльності (модифікований нами варіант опитувальника В.І. У дослідженні брали участь студенти перших курсів музичного факультету і музичного відділення педагогічного факультету (експериментальна група) та філологічного і фізико-математичного факультетів (контрольна група) Прикарпатського університету ім.