Теоретичний аналіз проблеми уваги в історії психології. Сутність та фізіологічні основи уваги у підходах зарубіжних та вітчизняних учених. Класифікація, види та форми вияву уваги. Психологічні особливості розвитку видів уваги у молодшому шкільному віці.
Аннотация к работе
Увага обслуговує усі психічні процеси і є умовою їх виникнення і функціонування, характеризуючи динаміку їх перебігу. Властивості Характеристика властивостей стійкість визначається часом, упродовж якого людина зберігає цілеспрямовану інтенсивну увагу на певному обєкті, виді діяльності, явищі, події. відволікання (нестійкість) виявляється у відвертанні чи відволіканні уваги іншими обєктами, у зміні під їх впливом спрямованості діяльності людини. концентрація визначається мірою зосередженості людини на певному обєкті. Що більш концентрована увага, то більшою мірою гальмуються впливи побічних стимулів, то продуктивнішою є діяльність. коливання (флуктуація) виявляється у періодичних короткочасних (від 2-3 до 10-12 с) мимовільних змінах ступеня інтенсивності уваги щодо певного обєкта або діяльності. обсяг визначається кількістю обєктів, які людина може водночас охопити увагою за короткий проміжок часу. розподіл здатність людини одночасно виконувати два і більше різних видів діяльності чи одночасно контролювати кілька обєктів. переключення виявляється у навмисному свідомому перенесенні уваги з одного обєкта чи виду діяльності на інший. Увага до обєкта викликає необхідність дії, а дія ще більше зосереджує увагу на обєкті, що, у свою чергу, є неодмінною умовою мобілізації розумових сил для подолання труднощів. Увага може бути стійкою, коли субєкт надає обєктові чи діяльності важливого значення, коли ставиться до них з інтересом і виявляє практичну або відповідну пізнавальну активність, веде пошукову роботу в розвязанні перцептивних та мисленнєвих завдань [43].Проте оптимальні умови для розвитку уваги дитини створюються у процесі учбової діяльності, коли починає формуватися довільність психічних процесів, у тому числі уваги й уважності як властивості особистості. Молодший школяр усе більше звертає увагу на ті сторони реальної дійсності, що раніше залишалися поза увагою. Увага молодшого школяра тісно повязана з мовленням, і в цьому віці довільна увага формується в звязку з загальним зростанням його ролі в регуляції поведінки дитини [56, 171]. Основні досягнення в розвитку уваги молодших школярів виявляються у формуванні в них вищих, довільних і післядовільних її проявів, виробленні вмінь свідомо спрямовувати увагу на певні обєкти, концентруватися на них, переборювати відвертання, переключати увагу на нові завдання, розподіляти її, зосереджувати на обєктах, даних їм мислено [50, 215-216]. Таким чином, особливостями розвитку уваги в молодшому шкільному віці є те, що складаються елементи довільності в керуванні увагою на основі розвитку мовлення, пізнавальних інтересів; увага стає опосередкованою; зявляються елементи післядовільної уваги.Для більш обґрунтованого й точного вивчення властивостей уваги в психології використовують ряд методик, які дають змогу отримати емпіричні показники й дати їм якісну та кількісну оцінку. З метою вивчення рівня розвитку властивостей уваги молодший школярів ми використовували батарею методик, які були апробовані науковцями на великих групах школярів, пройшли оцінку на валідність і дають змогу отримати інформацію про середні величини та закономірності розподілу показників, які вивчаються. Можна фіксувати затрати часу на виконання всього завдання і для кожного етапу, враховуючи помилки, що відкриває можливість аналізу й оцінки властивостей уваги кожної особистості, впливу тренування і втомлюваності, залежності від обєктивних і субєктивних умов діяльності. Рівень розвитку стійкості уваги Опис показника Затрачений час високий рівномірний темп виконання, 8 секунд на кожну лінію, відсутність помилок 1 хвилина 20 секунд і менше середній рівномірний темп виконання, відсутність помилок; або 1-2 помилки, але швидший темп 1,5 - 2 хвилини низький нерівномірний темп виконання, наявність 3-5 помилок за той самий час 1,5 - 2 хвилини дуже низький нерівномірний темп виконання, наявність великої кількості помилок; може свідчити про стан тимчасової втоми дитини або про загальну слабкість уваги, зумовлену іншими причинами. Усі методики взаємодоповнювали одна одну та дали змогу зібрати багатий емпіричний матеріал щодо розвитку властивостей уваги (розподілу, переключення, обсягу, стійкості, продуктивності) досліджуваних першокласників для подальшого кількісного та якісного їх аналіз.У працях зарубіжних та вітчизняних учених сформульовано фундаментальні поняття психології уваги і запропоновано важливі парадигми його експериментального дослідження у загальній, віковій, педагогічній і медичній психології, психології праці, нейропсихології та інших галузях. Залежність розвитку уваги від цілеспрямованої провідної діяльності виводить на перший план необхідність такої організації навчально-виховного процесу, яка б забезпечувала розвиток уваги як психічного процесу разом із уважністю як рисою особистості молодшого школяра. Необхідність дослідження уваги учнів початкових класів зумовлюється тим, що саме у цьому віці уважність уперше формується як риса особистості, виявляючись у розвитку мимовільної, довільної і післядо
План
Зміст
Вступ
Розділ 1. Теоретичний аналіз проблеми уваги в історії психології
1.1 Розкриття сутності та фізіологічних основ уваги у підходах зарубіжних та вітчизняних учених
1.2 Класифікація, види та форми вияву уваги
Список литературы
Вступ
На сучасному етапі розвитку суспільства визріла гостра необхідність невпинно долати усталені стереотипи освіти, шукати нові ідеї задля створення школи самореалізації, школи життєтворчості, полікультурного виховання, в якій утверджується проективна, особистісно зорієнтована педагогіка, де дитина є головним пріоритетом і цінністю, субєктом культури і життя. Головне завдання сучасної школи - розвиток особистості школяра, його самостійності та активності, становлення як субєкта діяльності, максимальна реалізація його творчого потенціалу задля сприяння всебічному та гармонійному особистісному розвитку, інтелектуальному зростанню, формуванню психічних процесів.
Саме початкове навчання є рушієм і фундаментом становлення всебічно розвиненої особистості. Зміни, що відбуваються у пізнавальній сфері дитини молодшого шкільного віку, мають надзвичайно велике значення для подальшого повноцінного розвитку психіки. Одним із важливих чинників ефективної учбової діяльності та успішного особистісного становлення молодшого школяра є розвиток уваги, що є необхідною умовою пізнання навколишнього світу, самопізнання, усвідомленого та чіткого відображення навчального матеріалу та його міцного засвоєння.
Школа висуває вимоги до довільності дитячої уваги в плані уміння діяти без відволікань, дотримуватись інструкцій і контролювати одержаний результат. Розвивати й удосконалювати увагу так само важливо, як і вчити письму, лічбі й читанню. Залежність розвитку уваги від цілеспрямованої провідної діяльності виводить на перший план необхідність такої організації навчально-виховного процесу, яка б забезпечувала розвиток уваги як психічного процесу разом із уважністю як рисою особистості молодшого школяра. Необхідність дослідження уваги учнів початкових класів зумовлюється тим, що у цьому віці уважність уперше формується як риса особистості, виявляючись у розвитку мимовільної, довільної і післядовільної уваги.
Проблема уваги широко досліджується у психології. У працях зарубіжних учених (В. Джеймса, В. Вундта, Е. Тітченера, Т. Рібо, К. Кофки) було сформульовано фундаментальні поняття психології уваги і запропоновано важливі парадигми його експериментального дослідження. У вітчизняній психології проблему уваги вивчали в межах загальнотеоретичних підходів Л. Виготський, П. Гальперін, О. Леонтьєв, Є. Мілерян, С. Рубінштейн, Д. Узнадзе. Дослідженням властивостей уваги займались учені під керівництвом М. Добриніна, І. Страхова, Ф. Гоноболіна. Глибоко досліджували розвиток уваги молодших школярів в учбовій діяльності Л. Божович, О. Леонтьєв, М. Добринін, І. Страхов та ін. Зокрема, П. Гальперін, С. Кабильницька обґрунтували формування уваги як розвиток самоконтролю у процесі поетапного формування розумових дій. М. Задесенець, Т. Лисянська, М. Горбач, М. Лила виявили співвідношення та динаміку мимовільної і довільної уваги у дітей молодшого шкільного віку на різних етапах навчання у початковій школі.А. Осипова, Л. Малашинська досліджували проблему діагностики і корекції уваги у молодших школярів.Л. Бадалян, Л. Журкова, Є. Мастюкова вивчали синдром дефіциту уваги та причини його появи у дітей. Та все ж залишилося ще багато невисвітлених аспектів даної проблеми. Сучасна психологія продовжує науковий пошук незясованих питань методологічного, теоретичного та експериментального плану.
Для сучасного учителя-практика постає нагальна необхідність організації цілеспрямованої роботи з розвитку уваги в учнів початкових класів, яка сприятиме покращенню результатів їх учбової діяльності та забезпечуватиме відповідний рівень функціонування пізнавальної сфери дітей. Зважаючи на гостоактуальність означеної проблеми, значущість її ґрунтовного розгляду для вчителя початкових класів, ми й обрали тему дипломної роботи "Психологічні умови розвитку уваги у молодших школярів".
Обєкт дослідження - увага дітей молодшого шкільного віку.
Предмет дослідження - особливості розвитку видів та властивостей уваги у молодших школярів у процесі учбової діяльності.
Мета дипломної роботи полягає в теоретичному розкритті та експериментальному дослідженні видів та властивостей уваги у молодших школярів, зясуванні ролі уваги у процесі учбової діяльності учнів початкових класів та визначенні сприятливих психолого-педагогічних умов для її розвитку, корекції та виховання уважності.
Для досягнення поставленої мети визначені такі завдання: Здійснити теоретичний аналіз проблеми уваги у концептуальних підходах зарубіжних та вітчизняних учених.
Розкрити сутність, функції, види та властивості уваги та їх роль у підвищенні рівня сенсорної, інтелектуальної чи рухової активності людини.
Охарактеризувати психологічні особливості проявів уваги у дітей молодшого шкільного віку та їх вплив на успішність в учбовій діяльності учнів початкових класів.
Організувати і провести експериментальне дослідження розвитку окремих властивостей уваги у першокласників.
Апробувати програму розвивальних та корекційних занять для розвитку уваги шестилітніх першокласників.
Розробити методичні рекомендації вчителям щодо створення сприятливих психолого-педагогічних умов для розвитку у ваги у молодших школярів.
Теоретико-методологічні засади дослідження випливають із системної інтеграції відомих положень психологічної науки про єдність психіки та діяльності, детермінацію психіки соціальними факторами (Л. Виготський, Г. Костюк, С. Максименко), вчення про увагу як складну ієрархічну систему, організуючим чинником якої є мета діяльності (С. Рубінштейн, О. Леонтьєв), співвідношення учіння і розвитку (Л. Виготський, О. Леонтьєв, Г. Костюк). Ми також виходили з науково-психологічних уявлень про закономірності розвитку психіки у молодшому шкільному віці (М. Алексеєєва, Л. Божович, О. Скрипченко, О. Савченко, М. Савчин тощо).
Методи дослідження. У ході дослідження розроблено і застосовано комплексний підхід, який полягає у поєднанні теоретичного аналізу наукових джерел, порівнянні, систематизації, узагальненні здобутої інформації із застосуванням взаємодоповнюючих психологічних методів вивчення проблеми. До психодіагностичного інструментарію увійшли метод спостереження, метод експертних оцінок (експертами виступили вчителі початкових класів, психологи шкіл), ряд діагностичних методик для дослідження властивостей уваги. Для обробки та інтерпретації отриманих у ході експериментальної роботи даних використовувалися кількісний і якісний аналізи.
Практична значущість дипломної роботи випливає з актуальних завдань удосконалення учбової діяльності учнів початкових класів, а також з гуманістичних засад гармонійного розвитку особистості молодшого школяра. Матеріали дослідження можуть використовувати практичні психологи для організації корекційних занять з дітьми із порушеннями уваги, а також учителі початкової школи для запобігання неуважності молодших школярів та ефективної організації навчально-виховного процесу.
Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати дослідження доповідались та обговорювались на Всеукраїнській студентській науково-практичній конференції “Молодь і ґендер: європейські виклики" (м. Тернопіль, 10 квітня 2009 р) та звітній студентській конференції Тернопільського національного педагогічного університету (7 травня 2009 р).
База дослідження. Дослідження проводилось упродовж 2008-2009 р.р. В експерименті взяли участь 28 респондентів: 17 учнів 1 класу ЗОШ І-ІІІ ступенів смт. Велика Березовиця (довідка № 132 від 21 травня 2009 р) та 11 учнів 1 класу ЗОШ І-ІІ ступенів с. Петриків (довідка № 76 від 22 травня 2009 р) Тернопільського району. У формуючому експерименті взяли участь 17 учнів 1 класу смт. Велика Березовиця, класоводом якого є автор дипломної роботи. При організації констатуючого та формуючого експериментів налагоджена співпраця з класоводами початкових класів ЗОШ смт. Велика Березовиця Мягкотою О.Р., Березіцькою Н.С., Гудак І.В. та психологом Лучанко О.Р., а також класоводом 1 класу ЗОШ с. Петриків Воркун О.Л. та психологом Коротюк З.М.
Структура і обсяг роботи. Дипломна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури (70 найменувань) та додатків. Основний зміст роботи викладений на 90 сторінках (без додатків). Включає 13 таблиць, 2 рисунки.