Зміст психологічної дефініції рефлексії як інтегральної особистісної сутності. Аналіз здатності учнів до самопізнання, самоаналізу та вміння покладатися на самооцінку. Особливість регулювання поведінки з очікуваннями значущих інших в сім’ї та школі.
Аннотация к работе
ІНСТИТУТ ПСИХОЛОГІЇ ім. УДК 159:922.8 на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наукРобота виконана у Тернопільському державному педагогічному університеті імені Володимира Гнатюка Міністерства освіти і науки України. Науковий керівник: доктор психологічних наук, професор Кононко Олена Леонтіївна, Інститут проблем виховання АПН України, заступник директора. Офіційні опоненти: член-кореспондент АПН України, доктор психологічних наук, професор, Боришевський Мирослав Йосипович, Інститут психології ім. Костюка АПН України, завідувач лабораторії психології особистості ім. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту психології ім.Продиктоване потребами часу, гуманістично спрямоване реформування шкільної освіти передбачає розробку і впровадження у практику навчально-виховного процесу особистісно орієнтованих технологій. Фундаментальні проблеми становлення особистості, виховання і самовиховання, розвитку і саморозвитку безпосередньо повязані з виявленням і розкриттям феномену рефлексії, що починає формуватися як цілісне утворення у молодшому шкільному віці. У колі цих досліджень рефлексія розглядається у її інтелектуальному аспекті: як здатність молодшого школяра усвідомлювати підстави власних дій в ході розвязування учбових задач. Водночас розгортання механізму децентрації, розвиток самоконтролю, становлення самооцінки, розширення сфери соціальної взаємодії дитини, поглиблення її інтересу до власного „Я”, формування вмінь аналізувати свої дії, вчинки, поведінку, риси характеру, особистісні якості зумовлюють правомірність і необхідність розгляду рефлексії як інтегральної характеристики особистості молодшого школяра. Мета дослідження: визначити особливості становлення рефлексії у молодшому шкільному віці і розробити психолого-педагогічні засади її розвитку (в умовах суспільного та сімейного виховання).У першому розділі „Теоретичні основи психологічного дослідження рефлексії” розкрито методологічну базу дослідження, здійснено аналіз загальнотеоретичних аспектів феномену рефлексії, розглянуто підходи вітчизняних та зарубіжних фахівців до визначення сутності, детермінант та механізмів розвитку рефлексії, висвітлено особливості становлення рефлексії на різних етапах онтогенезу, а також у молодшому шкільному віці - зокрема. З метою змістової конкретизації змісту досліджуваного феномена, показано, що у молодшому шкільному віці розвиваються і вдосконалюються такі важливі підсистеми та механізми самосвідомості - самооцінка, самоаналіз, самоконтроль, саморегуляція, ідентифікація, диференціація, узагальнення, децентрація, які за умов сприятливого інтерпсихічного середовища виступають основою для становлення рефлексії, що починає формуватися як цілісне утворення у віці від 6-7 до 10-11 років (В.В. Даний контекст дозволяє розглядати рефлексію як єдність, що передбачає узгодженість трьох аспектів - інтелектуального (сукупність знань субєкта про самого себе, а також уявлення про те, як його сприймають, оцінюють, розуміють інші люди), емоційно-ціннісного (інтерпретація, оцінка особистістю власних якостей, станів, дій, вчинків і вироблення на цій основі певного ставлення до себе самої), регулятивного (здатність людини регулювати свою діяльність і поведінку, співвідносячи очікування інших з власними думками, бажаннями, діями і враховуючи їх ймовірні реакції) - і реалізувати цілісний підхід до її вивчення. Основними критеріями визначення рівня розвитку рефлексії як інтегральної характеристики особистості молодшого школяра вважалися: здатність до самоаналізу; вміння самовизначатися за умов дезорієнтуючих впливів; спроможність регулювати поведінку, співвідносячи її з чеканнями значущих інших. Мета констатуючого експерименту полягала: 1) у визначенні рівнів рефлексивного розвитку молодших школярів; 2) у встановленні основних тенденцій і закономірностей, вікових особливостей прояву рефлексії у дітей молодшого шкільного віку; 3) у зясуванні основних детермінант становлення рефлексії дітей 7-10 років життя.Пеньковська Н. Рефлексія як обєкт психологічного аналізу // Психологія і суспільство. Рефлексія як структурний компонент моделі ефективного консультанта // Особистість психотерапевта у терапевтичному полі: Тези доповідей V науково-практичної конференції Української спілки психотерапевтів. Сімя формує самооцінку дитини // Дошкільне виховання. Рефлексія як новоутворення молодшого шкільного віку (теоретичний аспект проблеми) // Оновлення змісту, форм та методів навчання і виховання: Збірник наукових праць.
План
2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ ВИКЛАДЕНО У ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ АВТОРА