Основні підходи до формування гендерної компетентності особистості. Психологічний зміст та головні компоненти гендерної компетентності керівників загальноосвітніх навчальних закладів. Апробування програми формування гендерної компетентності керівників.
Аннотация к работе
ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наукРобота виконана в Державному вищому навчальному закладі "Університет менеджменту освіти" Науковий керівник доктор психологічних наук, доцент БОНДАРЧУК Олена Іванівна, ДВНЗ "Університет менеджменту освіти", кафедра психології управління, завідувач. Захист відбудеться "16" червня 2011 р. об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.455.02 у Державному вищому навчальному закладі "Університет менеджменту освіти": 04053, м.Тому постає нагальна потреба в формуванні гендерної компетентності всіх субєктів навчально-виховного процесу і, насамперед, керівників загальноосвітніх навчальних закладів, покликаних управляти процесом навчання, виховання та розвитку особистості прийдешніх поколінь. Що ж до питання визначення психологічних умов формування гендерної компетентності керівників загальноосвітніх навчальних закладів, то воно не виступало раніше предметом спеціального дослідження. Отже, актуальність і недостатня розробленість проблеми зумовили вибір теми дисертаційного дослідження "Психологічні умови формування гендерної компетентності керівників загальноосвітніх навчальних закладів". Дисертаційне дослідження виконувалося в 2007-2011 рр. у рамках комплексних науково-дослідних тем: Центрального інституту післядипломної педагогічної освіти АПН України "Психологічні засади стимулювання особистісного розвитку управлінських кадрів (в умовах післядипломної педагогічної освіти)" (державний реєстраційний номер 0106U002456, 2006-2008 рр.) і Державного вищого навчального закладу "Університет менеджменту освіти" "Формування психологічної компетентності керівників закладів освіти в системі післядипломної педагогічної освіти" (державний реєстраційний номер 0109U003632, 2009-2011 рр.). · емпіричні методи: спостереження за особливостями спілкування керівників загальноосвітніх навчальних закладів з особами різної статі як зовнішніми проявами гендерної компетентності; психодіагностичні методи (анкетування, тестування, метод експертного оцінювання та ін.), які використовувалися для дослідження основних тенденцій і проблем формування гендерної компетентності, зокрема, для: а) визначення сформованості когнітивного компоненту гендерної компетентності керівників загальноосвітніх навчальних закладів: опитувальник О.І.У першому розділі "Теоретико-методологічні основи дослідження проблеми гендерної компетентності керівників загальноосвітніх навчальних закладів" висвітлено стан досліджуваної проблеми, проаналізовано основні підходи до проблем гендеру та гендерної компетентності особистості у психолого-педагогічній науці. Визначено структуру гендерної компетентності керівників загальноосвітніх навчальних закладів, що складається з таких компонентів: 1) когнітивний (обізнаність управлінців у гендерній політиці в сфері освіти; знання правових нормативів законодавства, сутність і умови впровадження гендерного підходу в практику управління загальноосвітнім навчальним закладом; знання гендерної психології, гендерних характеристик особистості тощо); Встановлено, що проблеми формування гендерної компетентності у керівників загальноосвітніх навчальних закладів повязані: 1) на макрорівні - з гендерними перешкодами на рівні суспільних відносин, зокрема: а) відсутністю механізмів впровадження в суспільну практику нормативно-правового забезпечення гендерних питань, низьким рівнем правової культури; б) поширенням гендерних стереотипів і упереджень щодо ролі та місця в суспільстві чоловіків і жінок; в) гендерною асиметрією та фактичною диспропорцією питомої ваги чоловіків і жінок у сфері праці різного профілю та ін.; 2) на мезорівні - з гендерними проблемами в освітній галузі, зокрема: а) статеворольовим підходом, за яким стверджується призначення чоловіка та жінки в суспільстві відповідно до їхньої біологічної статі; б) відсутністю в загальноосвітньому навчальному закладі організації досвіду рівноправного співробітництва хлопців і дівчат у спільній діяльності; в) змістом програм, навчального матеріалу, дидактичних і виховних установок у навчально-виховному процесі, які продовжують відтворювати ідеї гендерної нерівності та традиційного розподілу чоловічих і жіночих ролей; г) проблемою психологічної підготовки керівників без достатнього урахування гендерних особливостей управлінської діяльності; д) проявами гендерної нерівності на всіх щаблях освітнього процесу, коли, наприклад, із зростанням рівня управління збільшується кількість чоловіків і зменшується кількість топ-менеджерів жіночої статі та ін.