Теоретичні підходи до дослідження психолого–педагогічного проектування навчальної діяльності. Модель навчальної предметної області курсу вікової психології. Психолого-педагогічне проектування як засіб підвищення успішності навчальної діяльності студентів.
Аннотация к работе
ПІВДЕННОУКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені К.Д.УШИНСЬКОГО ПСИХОЛОГІЧНІ СКЛАДОВІ ПРОЕКТУВАННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВРобота виконана в Донецькому інституті соціальної освіти Міністерства освіти і науки України. Науковий керівник: доктор психологічних наук, професор Максименко Юрій Борисович, Південноукраїнський державний педагогічний університет ім. Офіційні опоненти: доктор психологічних наук, професор Фурман Анатолій Васильович, Тернопільський державний економічний університет; Захист відбудеться “30” червня 2007 року о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 41.053.03 у Південноукраїнському державному педагогічному університеті імені К.Д.Ушинського за адресою: 65020, м. З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Південноукраїнського державного педагогічного університету імені К.Д.Ушинського за адресою: 65020, м.Наукове обґрунтування теорії навчальної діяльності та різних її аспектів закладено у роботах Г.О.Балла, Т.В.Габай, П.Я.Гальперина, В.В.Давидова, О.К.Дусавицького, І.І.Ільясова, З.Н.Курлянд, С.Д.Максименка, В.В.Репкіна, В.А.Семиченко, Н.Ф.Тализіної, А.В.Фурмана, О.Я.Чебикіна, Д.Б.Ельконіна. У контексті нашого дослідження особливий інтерес становлять питання психологічних аспектів навчальної діяльності майбутніх фахівців. Організація процесу навчання майбутніх вчителів на основі психолого-педагогічного проектування потребує розробки питання психологічних складових процесуальної сторони навчальної діяльності, що забезпечує їх професійну підготовку. Предметом дослідження виступають психологічні складові процесуальної сторони навчальної діяльності майбутніх педагогів та їх проектування. Теоретико-методологічну основу дослідження склали: ідеї прогнозування і моделювання освітніх систем та процесів (В.С.Безрукова, В.П.Беспалько, Б.С.Гершунський, В.І.Гінецинський, В.В.Краєвський); положення теорії навчальної діяльності (П.Я.Гальперін, В.В.Давидов, О.К.Дусавицький, О.М.Леонтьєв, С.Д.Максименко, С.Л.Рубінштейн, Н.Ф.Тализіна, А.В.Фурман, О.Я.Чебикін, Д.Б.Ельконін); положення психології розуміння учбового тексту (А.А.Брудний, Г.С.Костюк, В.О.Моляко, Н.В.Чепелєва); положення предметного моделювання (П.Л.Брусиловський, Ю.І.Машбіц, В.А.Петрушин).Аналіз сучасних поглядів стосовно особливостей процесу навчальної діяльності (Г.О.Балл, П.Я.Гальперін, В.В.Давидов, О.К.Дусавицький, В.В.Рєпкін, Н.Ф.Тализіна, Г.П.Щедровицький, А.В.Фурман, О.Я.Чебикін, Д.Б.Ельконін), різних підходів щодо структури навчальної діяльності (Т.В.Габай, Ю.І.Машбіц), етапів засвоєння навчального матеріалу в процесі навчальної діяльності (П.Я.Гальперін, В.В.Давидов, І.І.Ільясов, З.О.Решетова, С.Л.Рубінштейн, Н.Ф.Тализіна) дозволив виявити наступне. По-третє, особливість навчальної діяльності полягає в тому, що її мета та результат містяться не в зовнішньому продукті діяльності, а в бажаній зміні суб?єкта діяльності (В.В.Давидов, В.В.Репкін, Н.Ф.Тализіна, Д.Б.Ельконін), і проектування навчальної діяльністі потрібно розуміти як проектування діяльності із самозмінення суб?єкта, проектування його психічного розвитку. З таблиці видно, що вже при виконанні третьої дії 73,4% студентів контрольної групи припустилися помилки, яка спричинила собою неправильні подальші дії, і тому лише 6,67% студентів правильно виконали завдання, в той час, як в експериментальній групі впоралися з завданням 93,8% студентів. До першої групи ввійшли студенти, які написали правильні визначення двох головних понять тексту, до другої групи - студенти, які, розкрили зміст головних понять тільки у правильних висловленнях, до третьої групи - студенти, які вказали правильні логіко-семантичні звязки між висловленнями, до четвертої ввійшли студенти, які правильно виконали все завдання. До першої групи увійшли студенти, які не змогли дати відповідь на питання про те, навіщо учителеві початкових класів знання вікової психології, до другої групи - студенти, які дали настільки узагальнену відповідь, що неможливо виявити провідний мотив вивчення вікової психології, до третьої групи - студенти, у яких виявлено зовнішній мотив навчання, до четвертої групи - студенти, у яких домінуючий пізнавальний мотив, до пятої групи - студенти, у яких провідним мотивом є розуміння дітей, до шостої групи - студенти, у яких домінує потреба в оволодінні професійними уміннями.