Аналіз напрямів, функцій, принципів, рівнів, етапів та специфіки педагогічного проектування. Складання проектної парадигми, концептуальні основи якої становлять положення філософії, загальної методології проектування, позиції психології та педагогіки.
Аннотация к работе
ПІВДЕННОУКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені К.Д. АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наукЗахист відбудеться "30" червня 2007 року о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 41.053.03 у Південноукраїнському державному педагогічному університеті імені К.Д. З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Південноукраїнського державного педагогічного університету імені К.Д. Виявлено, що: проблема проектування навчальної діяльності є однією з найважливіших і найскладніших; в науці складається проектна парадигма, концептуальні основи якої становлять положення філософії, загальної методології проектування, позиції психології, педагогіки та інших наук, що вивчають передумови й умови розвитку освітніх систем; як самостійний напрям виділяється психолого-педагогічне проектування. Її складовими є: тематична компонента, яка дає уявлення про структуру дисципліни, що вивчається; функціональна компонента, що вказує, яку функцію виконують предметні знання у навчанні; операційна компонента, що визначає уміння студентів з дисципліни, яка вивчається; семантична компонента, яка виокремлює семантичний зміст дисципліни; процедурна компонента, що передає порядок дій при виконанні навчальних завдань. педагогіка філософія психологія Описана модель учебной предметной области курса возрастной психологии, составляющими которой выступают: тематическая компонента, которая дает представление о структуре изучаемой дисциплины; функциональная компонента, которая указывает какую функцию играют те, или другие предметные знания в обучении; операционная компонента, определяющая умения студента по изучаемой дисциплине; семантическая компонента, передающая содержание изучаемой дисциплины; процедурная компонента, описывающая порядок и характер преобразования объектов предметной области.Наукове обґрунтування теорії навчальної діяльності та різних її аспектів закладено у роботах Г.О. У контексті нашого дослідження особливий інтерес становлять питання психологічних аспектів навчальної діяльності майбутніх фахівців. Організація процесу навчання майбутніх вчителів на основі психолого-педагогічного проектування потребує розробки питання психологічних складових процесуальної сторони навчальної діяльності, що забезпечує їх професійну підготовку. Предметом дослідження виступають психологічні складові процесуальної сторони навчальної діяльності майбутніх педагогів та їх проектування. Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні про те, що психологічними складовими проектування навчальної діяльності можуть бути процеси: отримання первинних вмінь та знань шляхом виконання практичних завдань; здобування знань з учбового тексту; засвоєння знань шляхом їх переструктуризації; власне орієнтування та самостійного виконання діяльності, - що відбивають послідовність дій, порядок яких визначається процесом навчальної діяльності.У першому розділі "Теоретичні підходи до дослідження психолого-педагогічного проектування навчальної діяльності" викладено результати теоретико-методологічного аналізу поняття "педагогічне проектування" в роботах вітчизняних науковців як сьогодення, так і в історичній ретроспективі, та уточнено поняття "психолого-педагогічне проектування". Втілення моделі навчальної предметної області у навчальний процес дозволило організувати навчальну діяльність студентів при вивчені курсу вікової психології та використати метод природного експерименту для вирішення задач дослідження. З таблиці видно, що вже при виконанні третьої дії 73,4% студентів контрольної групи припустилися помилки, яка спричинила собою неправильні подальші дії, і тому лише 6,67% студентів правильно виконали завдання, в той час, як в експериментальній групі впоралися з завданням 93,8% студентів. До першої групи ввійшли студенти, які написали правильні визначення двох головних понять тексту, до другої групи - студенти, які, розкрили зміст головних понять тільки у правильних висловленнях, до третьої групи - студенти, які вказали правильні логіко-семантичні звязки між висловленнями, до четвертої ввійшли студенти, які правильно виконали все завдання. До першої групи увійшли студенти, які не змогли дати відповідь на питання про те, навіщо учителеві початкових класів знання вікової психології, до другої групи - студенти, які дали настільки узагальнену відповідь, що неможливо виявити провідний мотив вивчення вікової психології, до третьої групи - студенти, у яких виявлено зовнішній мотив навчання, до четвертої групи - студенти, у яких домінуючий пізнавальний мотив, до пятої групи - студенти, у яких провідним мотивом є розуміння дітей, до шостої групи - студенти, у яких домінує потреба в оволодінні професійними уміннями.