Природа і закономірності індивідуальних особливостей дітей з синдромом дефіциту уваги і гіперактивності як суб"єктів навчальної діяльності. Створення умов навчання, адекватних психічним і фізичним можливостям гіперактивних дітей молодшого шкільного віку.
Аннотация к работе
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Контрольна робота з дисципліни: Психологія на тему: Психологічні проблеми гіперактивних дітей молодшого шкільного вікуДо групи ризику відносяться діти, що мають мінімальні мозкові дисфункції. Сучасна психологія не може надати відповіді на такі питання, як: з чого складаються основні діагностичні критерії синдрому гіперактивності і дефіциту уваги; як розвиток особистості повязаний з розвитком когнітивної сфери гіперактивної дитини; чим і як може практичний психолог допомогти у питаннях шкільної адаптації та корекції поведінки дитини. Концепція синдромів дефіциту уваги була сформульована вченими на базі досліджень мінімальних мозкових дисфункцій у дітей [1; 2]. Синдром дефіциту уваги і гіперактивності описує дітей, що виявляють стійкі та невідповідні їх віку симптоми неуважності, гіперактивності та імпульсивності [6, 133]. Проте часто діти з синдромом дефіциту уваги і гіперактивності володіють високими інтелектуальними здібностями, про що свідчать тестування, але у звязку з особливостями протікання психічних процесів не в змозі використовувати закладений потенціал в процесі навчання [6, 128].