Стиль життя як одна зі сенсотворчих і об"єднуючих життєвий шлях людини в інтегровану системну цілісність психічних феноменів. Аналіз складових та типів життєвого стилю та понять, близьких до нього за змістом. А. Адлер, Е. Берн та їх послідовники.
Аннотация к работе
Чуйко Галина Василівна, кандидат філологічних наук, доцент кафедри психології Чернівецького національного університету імені Юрія ФедьковичаУзагальнюючи результати дослідження та підтримуючи думку про індивідуальну неповторність життєвого стилю особистості, варто зробити такі основні висновки: стилі життя досліджуваних старшокласників визначаються такими особливостями: опитані достатньо соціально адаптовані, адекватно приймають себе й інших, схильні домінувати чи підпорядковуватися залежно від ситуації, уникати проблем; вони частіше орієнтуються на майбутнє - мету, яка робить їх життя осмисленим, проте сприймають теперішнє життя (процес) як емоційно насичений і наповнений сенсом, рідше зорієнтовані на результат самореалізації у минулому; більше вважають себе здатними на відповідальний вибір цілей життя і слідування за ним, ніж тими, хто відчуває свободу втілити прийняті рішення у життя; цінують повноту життя і бачать у ньому гармонію через можливість реалізувати себе в таких життєвих сферах, як захоплення та фізична активність, проявляючи мінімальну зацікавленість професійною сферою життєдіяльності; серед життєвих цінностей віддають перевагу цінностям креативності (реалізувати себе у творчому перетворенні навколишнього), досягнень (здійснення конкретних завдань і чітких цілей) і власного престижу (добитися визнання і поваги значимими оточуючими); інші життєві сенси у вибірці переважає екзистенційний - старшокласники цінують сам процес життя за можливість переживання почуттів і свободу вибору, менше - схильні допомагати іншим і турбуватися про свою сімю; частіше вдаються до використання таких захисних механізмів, як витіснення, заперечення та компенсація, причому напруженість психологічного захисту в 57,41 % опитаних перевищує норму.