Вивчення взаємопов’язаних навчально-психологічних складових: наявних в учнів технологічних знань за структурними компонентами, показниками, рівнями; ефективності виконання трудового завдання; пізнавальних процесів, що забезпечують засвоєння знань.
Аннотация к работе
ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЗАСВОЄННЯ ТЕХНІКО-ТЕХНОЛОГІЧНИХ ЗНАНЬ УЧНЯМИ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ ДОПОМІЖНОЇ ШКОЛИЗахист відбудеться “25” вересня 2007 р. о 16.00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.450.01 в Інституті спеціальної педагогіки АПН України (04060, м. З дисертацією можна ознайомитися у науковій частині Інституту спеціальної педагогіки АПН України за адресою: 04060, м. Дисертація містить результати теоретико-експериментального дослідження проблеми психологічних особливостей засвоєння техніко-технологічних знань розумово відсталими молодшими школярами. Проблема вирішується на основі комплексного вивчення взаємоповязаних складових: наявних в учнів техніко-технологічних знань за структурними компонентами (знань про результат, предмет, засоби праці, трудові дії), показниками (повнота, правильність, усвідомленість), рівнями; ефективності виконання на їх основі трудового завдання за показниками (правильність, швидкість, цілеспрямованість, самостійність, розуміння завдання, вербалізація способу виконання завдання, якість виробу) та рівнями; пізнавальних процесів, що забезпечують засвоєння знань (сприймання, мислення, память); зясування характеру звязку між цими явищами. На основі виявлених особливостей засвоєння розумово відсталими учнями техніко-технологічних знань розроблено рекомендації з оптимізації процесу трудового навчання у початковій ланці допоміжної школи.Проблемі оптимізації трудового навчання у допоміжній школі в теорії і практиці корекційної педагогіки та спеціальної психології відводиться особливе місце, що визначається виключним значенням праці для корекції розвитку розумово відсталих учнів та необхідністю їх підготовки до самостійної життєдіяльності у суспільстві (С.Ш.Айтметова, Є.О.Білевич, В.І.Бондар, А.М.Висоцька, Г.М.Дульнєв, І.Г.Єременко, Л.В.Занков, В.В.Засенко, В.Ю.Карвяліс, Г.М.Мерсіянова, С.Л.Мирський, В.Г.Петрова, Н.П.Павлова, Б.І.Пінський, Г.М.Плешканівська, В.М.Синьов, К.М.Турчинська, О.П.Хохліна та ін.). Навчальною програмою з трудового навчання передбачено вивчення учнями певного обсягу техніко-технологічних знань (про умови та процес праці) і способів дій (умінь та навичок), необхідних для виконання трудових завдань. З огляду на зазначене актуальним є проведення комплексного дослідження, спрямованого на вивчення психологічних особливостей засвоєння розумово відсталими школярами техніко-технологічних знань з урахуванням їх структури, показників і рівнів сформованості, у звязку з ефективністю виконання практичних завдань та розвитком пізнавальних процесів, які забезпечують процес засвоєння. Мета дослідження - оптимізація трудового навчання у початковій ланці допоміжної школи на основі врахування даних про особливості засвоєння розумово відсталими учнями змістового компонента діяльності, виявлених на основі вивчення наявних у них техніко-технологічних знань за їх структурними компонентами (про результат, предмет, засоби праці, трудові дії), основними показниками (повнота, правильність, усвідомленість), рівнями сформованості; у звязку з ефективністю виконання практичних завдань за показниками (правильність, швидкість, цілеспрямованість, самостійність, розуміння завдання, вербалізація способу виконання завдання, якість виробу) та рівнями; особливостями пізнавальних психічних функцій, що забезпечують процес засвоєння (сприймання, мислення, память). Теоретико-методологічні засади дослідження складають такі положення про: провідну роль навчання щодо психічного розвитку (Л.С.Виготський та ін.), особливе значення корекційно спрямованого трудового навчання для розвитку розумово відсталої дитини (І.Д.Бех, В.І.Бондар, О.М.Граборов, Г.М.Дульнєв, І.Г.Єременко, В.П.Кащенко, С.Д.Максименко, С.Л.Мирський, Г.М.Мерсіянова, Б.І.Пінський, М.І.Рябцев, О.П.Хохліна та ін.); порівневе вивчення процесу засвоєння знань: наявних знань, виконання на їх основі практичних завдань і пізнавальних процесів, які забезпечують процес засвоєння знань (О.М.Леонтьєв, Н.О.Менчинська, С.Л.Рубінштейн, Л.Д.Столяренко та ін.); розуміння процесу засвоєння знань як свідомого сприймання, осмислення, запамятовування навчального матеріалу та застосування його на практиці (І.О.Зимняя, О.М.Леонтьєв, Н.О.Менчинська, С.Л.Рубінштейн та ін.); діяльнісний підхід до вивчення та формування психіки людини (Л.С.Виготський, П.Я.Гальперін, Г.С.Костюк, О.М.Леонтьєв, С.Л.Рубінштейн та ін.); розуміння трудової діяльності як одного з видів загальнолюдської діяльності, що має специфічні ознаки (О.П.Хохліна).На підставі зазначеного вище виваженим є положення про те, що дослідження проблеми засвоєння знань передбачає взаємоповязане вивчення трьох явищ: по-перше, самого знання як продукту, сформованого у ході навчання, по-друге, виконання практичної діяльності на основі засвоєних знань як кінцевого результату навчання та, по-третє, психічної діяльності, завдяки якій відбувається процес засвоєння знань, а саме: сприймання, мислення та памяті (О.М.Леонтьєв, Н.О.Менчинська, Л.Д.Столяренко та ін.).