Психологічна характеристика творчої особистості: поняття творчості, процес та природа творчості, риси творчої особистості. Методи діагностики творчості. Виявлення здатності до творчого мислення у студентів соціально-психологічного факультету НУЦЗУ.
Аннотация к работе
Більше століття її розробкою займаються психологи. Ще раніше механізм творчості намагалися зрозуміти філософи, історики, лінгвісти, вони багато зробили для накопичення та узагальнення матеріалу з історії відкриттів. У численних дослідженнях нагромаджено багато емпіричних фактів, однак творча особистість залишається незрозумілою і непередбачуваною. У результаті склалася поширена думка, що проблема творчості є недосяжною вершиною для психологічної науки, оскільки повязані з творчістю складні процеси не піддаються науковому вивченню. На межі XIX - XX століть почала складатися «наука про творчість»; «теорія творчості» або «психологія творчості», як спеціальна галузь досліджень.Ставлення до творчості в різні епохи змінювалося кардинально. Під творчістю розуміли не стільки створення речей «з нічого», скільки створення нових речей, поняття «творчість» і «творець» сполучали зі сферою художньої діяльності. Вони визначають, що творчість - це діяльність, результатом якої є створення нових матеріальних і духовних цінностей [12 ]. Будучи по своїй суті культурно-історичним явищем, творчість має психологічний аспект: особистісний і процесуальний. Творчість може бути розглянуто в різних аспектах: продукт творчості - це те, що створено; процес творчості - як створено; процес підготовки до творчості - як розвивати творчість[15].При психологічному вивченні творчості зазвичай велика увага приділяється процесу творчості, зміни станів людини, що створює нове. Численні спостереження і дослідження показують, що головне у творчості відбувається на переході від відчування явищ до їх осмислення. Пономарьов пише: «Через всю історію психології творчості у вигляді її магістральної лінії проходить стала класичною проблема фаз (стадій, ступенів, етапів, актів моментів) творчого процесу, їх класифікації, інтерпретації» [13]. Третя фаза (перехід несвідомого у свідомість) - натхнення (в результаті несвідомої роботи в сферу свідомості надходить ідея рішення, початку в гіпотетичному вигляді, у вигляді принципу, задуму). 4. Цікавий опис процесу творчості в цілому дає в книзі «Від мрії до відкриття» відомий канадський лікар і біолог Ганс Сельє.Робота Чарльза Лімба стала частиною вивчення творчості в інших досліджень, де зясувалося, що творчість - це більше, ніж просто талант і високий рівень інтелекту. Здатність генерувати нові ідеї і звужувати варіанти також є суттєвою частиною творчого методу, стверджує Ендрю Мартін, психолог і професор з Університету Сіднея. Ті, хто добре вирішують завдання, визначать мету і питання до того, як розділити їх на частини, потім будуть досліджувати, відсіювати, розподіляти, формувати ідеї і часто навіть відступати до того, як, нарешті, прийдуть до своєї мети [22]. Команда вчених під керівництвом Амабайл зясували фактори, які підвищують творчість в організаціях, і ними виявилися: позитивне суперництво і незалежність, сильна підтримка групи і здорові відносини з менеджерами і роботодавцями. Дослідники виявили, що люди найбільше виконували творчу роботу, коли у них була можливість поговорити з іншими про завдання, яку вони намагалися вирішити.Праця артиста і винахідника, поета, робочого, сищика і навіть хитрощі злочинця - все це творчість. Рішення задач теж називають творчістю.Творчі здібності відносяться до дивергентного мислення, тобто типом мислення, що йде в різних напрямках від проблеми, відштовхуючись від її змісту, тоді як типове для нас - конвергентне мислення - спрямовано на пошук з безлічі рішень єдино вірного. У процесі діагностики креативність підрозділяють на вербальну (словесне творче мислення) і невербальну (образотворче творче мислення). Люди, використовуючи в повсякденності в переважно конвергентне мислення, звикають вживати слова і образи в певній асоціативного звязку з іншими словами, причому стереотипи і шаблони в кожній культурі (соціальній групі) свої і повинні визначатися спеціально для кожної вибірки випробуваних. Дослідження різних методик діагностики творчих здібностей дозволило виявити загальні принципи оцінки креативності [11]: а) індекс продуктивності як відношення числа відповідей до кількості завдань; б) індекс оригінальності як сума індексів оригінальності (тобто зворотних величин по відношенню до частоти зустрічальності відповіді у вибірці) окремих відповідей, віднесена до загальної кількості відповідей; Отже, умови креативного середовища створюють можливості прояву креативності, при цьому високі показники тестування значимо виявляють креативних особистостей.За даними дослідження здатності до творчого мислення у студентів соціально психологічного факультету НУГЗУ, ми виявили досить високий рівень креативності у досліджуваних.Висвітлення проблеми креативності дозволило зробити наступні висновки, що відсутні певні критерії оцінки «творчого» (існують підходи, які беруть за критерій - створення нового продукту, а також - реалізація людиною власної індивідуальності).
План
Зміст психологічна характеристика творча особистість