Оцінка з’язків між змістом ціннісно-смислової сфери та рівнем розвитку суб’єктності в ранній юності. Експериментальна верифікація ефективності розвивально-корекційних методик (тренінгу), спрямованих на оптимізацію процесу самовизначення старшокласників.
Аннотация к работе
ПРИКАРПАТСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВАСИЛЯ СТЕФАНИКА АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наукРобота виконана у Прикарпатському університеті імені Василя Стефаника Міністерства освіти і науки України. Карпенко Зіновія Степанівна, Прикарпатський університет імені Василя Стефаника, завідувач кафедри педагогічної та вікової психології. Боришевський Мирослав Йосипович, Інститут психології імені Г.С.Костюка АПН України, завідувач лабораторією психології особистості імені П.Р.Чамати; Захист відбудеться 13 листопада 2003 року об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 20.051.04 у Прикарпатському університеті імені Василя Стефаника за адресою: 76000, м. З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Прикарпатського університету імені Василя Стефаника за адресою: 76000, м.Рівень розвитку особистості, її внесок в культурно-історичну спадщину людства визначаються зрілістю вищих психічних (духовних) утворень (цінностей, цілей, ідеалів, смислу життя). На етапі ранньої юності відбувається інтенсивний розвиток ціннісно-смислової сфери особистості, в ході якого мінливі індивідуальні інтенції узгоджуються з усталеними нормативними смислами. Незважаючи на помітне пожвавлення у вивченні самовизначення, залишаються малодослідженими наступні проблеми: психологічні механізми ціннісного самовизначення в особистісному становленні, звязок ціннісного самовизначення з особистісним, соціальним, професійним, життєвим самовизначенням, з розвитком Я-концепції. Теоретично обгрунтувати й діагностично зафіксувати звязки між змістом ціннісно-смислової сфери та рівнем розвитку субєктності в ранній юності. ціннісний самовизначення старшокласник тренінг Теоретико-методологічною основою дисертаційного дослідження стали філософсько-психологічні положення про субєктність як сутність особистості (К.О.Абульханова-Славська, Г.О.Балл, М.Й.Боришевський, З.С.Карпенко, О.М.Леонтьєв, А.В.Петровський, С.І.Подмазін, С.Л.Рубінштейн, В.О.Татенко); закономірності психічного розвитку особистості в юнацькому віці (Л.І.Божович, Е.Еріксон, Я.Л.Коломінський, І.С.Кон, Г.С.Костюк, С.Д.Максименко, Л.Е.Орбан-Лембрик, В.П.Москалець, М.В.Савчин, С.Л.Рубінштейн); дослідження структури і генезу Я-концепції (Р.Бернс, Л.С.Виготський, Е.Еріксон, І.С.Кон, В.В.Столін); дослідження структурно-динамічних особливостей ціннісно-смислової сфери особистості (І.Д.Бех, Ф.Ю.Василюк, М.Р.Гінзбург, З.С.Карпенко, Д.О.Леонтьєв, Т.М.Титаренко, В.Франкл, Н.В.Чепелєва); методичні принципи психокорекції особистості (О.Ф.Бондаренко, І.В.Вачков, Н.Ф.Каліна, Г.І.Марасанов, Г.І.Рогов, К.Фопель, Т.С.Яценко).У першому розділі - “Теоретичні засади дослідження феномену ціннісного самовизначення особистості в ранній юності” - висвітлюється стан розробки досліджуваної проблеми в науковій літературі, розглядаються основні підходи до питання самовизначення особистості, розкривається характеристика ключових понять - “особистість”, “самовизначення”, “цінність”, “ціннісне самовизначення”, “вибір”, “субєктність”. Самовизначення зумовлюється складним динамічним співвідношенням елементарних субєктних здатностей (компонентів “хочу”, “можу” і “володію”), системних (емерджентних) субєктних властивостей з особистісними новоутвореннями ціннісного змісту: нормовідповідної поведінки як результату прийняття особистістю мотивів і цілей конкретної діяльності (“треба”), соціальних установок і ціннісних орієнтацій як морально-смислових переживань (“мушу”), часових і смислових (екзистенційних) цілей загальної життєдіяльності (“буду”), есхатологічних устремлінь індивіда (“приймаю”). Екстраполюючи принцип інтегральної субєктності З.С.Карпенко на царину ціннісного самовизначення, стверджується, що цей феномен охоплює індивідний (моносубєктний) рівень, що означає адаптивно-прагматичне пристосування до умов конкретної діяльності; особистісний (полісубєктний) рівень, що зумовлює моральне самовизначення в групі; індивідуальний (метасубєктний) рівень з екзистенційним самовизначенням у потоці цілісної життєдіяльності; абсолютносубєктний рівень, що стосується пошуків кінцевого сенсу існування і світопобудови (есхатологічне самовизначення). У другому розділі - “Організаційно-методичні засади дослідження особливостей ціннісного самовизначення старшокласників” - висвітлюються методологічні засади психолого-педагогічного експерименту, розглядаються особливості взаємодії ціннісно-цільових і субєктних утворень особистості, досліджуються такі аспекти ціннісно-смислової сфери, як часова перспектива, рівень усвідомлення цілей та цінностей, локус контролю, визначаються пріоритетні цінності, типи спрямованості особистості, досліджуються особливості мотивації юнаків.