Теоретичний аналіз та основні чинники творення соціально-психологічного клімату в студентському колективі, психологічні особливості регуляції взаємовідносин. Професійне становлення студента, організація дослідження та методика вивчення взаємовідносин.
Аннотация к работе
Серед основних стратегічних завдань освіти в Україні важливе місце займає освіта, яка орієнтована на розвиток особистості, максимально адаптована до її потреб та інтересів. У процесі розвязання низки задач, повязаних з розбудовою системи освіти на засадах гуманізації та гуманітаризації, проблема соціально-психологічного клімату набуває виняткового значення, адже саме зміст освіти і особливості взаємовідносин учасників педагогічного процесу визначає у кінцевому рахунку можливість досягнення стратегічної мети освіти, а відтак і перспективу формування особистості як самоцінної, здатної до саморозвитку і самовдосконалення. Складовою частиною цієї проблеми є система стосунків, що складаються в колективі студентів, глибоко гуманні стосунки між викладачами і студентами. Інтерес до проблематики соціально-психологічного клімату набуває упродовж останнього часу сталого характеру, зумовлюється низкою обставин як теоретичного, так і практичного порядку. Виходячи з цього положення соціально-психологічний клімат можна вважати як таку динамічну психологічну атмосферу, що забезпечує студентам ефективність вирішення виховних, освітніх та розвивальних завдань у майбутній професійній діяльності.В психології часто застосовуються схожі категорії: "соціально-психологічний клімат", "морально-психологічний клімат", "психологічний клімат", "психологічна атмосфера колективу". Мета створення і підтримання сприятливого соціально-психологічного клімату - полягає в теоретичному і практичному оволодінні студентами психологічними знаннями, методами і методиками побудови спілкування і взаємодій з людьми (студентами) в різних умовах їх життєдіяльності та вмілого застосування набутих знань у реальних педагогічних і життєвих ситуаціях, у пізнанні себе як особистості та інших людей, у оволодінні способами не тільки формування, розвитку й вдосконалення інших людей, але й саморозвитку та самовдосконалення, у формуванні світогляду, спрямованості майбутнього спеціаліста на активно-дієву роботу та суспільства в цілому. Структура мети створення сприятливого визначається особливостями тих якостей особистості студента, які стосуються його соціально-психологічного клімату, інтересів, намірів і мотивів його навчання. Основним показниками соціально-психологічного клімату виступають характер відносин між студентами, викладачами і студентами, студентами і керівництвом ВНЗ. Часто зміст соціально-психологічного клімату зводять до наступних психологічних явищ: стан колективної свідомості; відображенню особливостей взаємодії людей; емоціонально-психологічному настрою групи; настрою групи; стану групи; психологічній єдності членів студентської групи; взаємовідносинам в групах та колективах тощо.Наприклад, спостереження показують, що часто причиною незадоволеності студентів являються фактори успішності (рівень викладання знань, розуміння викладачами студентів та ін.), функціональні фактори (нерівномірність навантаження студентів групи, нечіткість критеріїв та показників оцінки результатів навчання й др.), управлінські фактори (неясність концепції викладача по відношенню до студентів, необєктивність та несправедливість викладачів в оцінках, протягування керівництвом студентів до виконання ними невластивих для них функцій тощо), та психологічні фактори (протиріччя та конфлікти, соціально-психологічна несумісність студентів, відхилення в групових нормах, поглядах та традиціях тощо.). Якщо в роботі з групою студентів намагатися усувати зазначені негативні фактори, то ця обставина, без сумнівів, буде сприяти розвитку сприятливого соціально-психологічного клімату, гарного навчального настрою студентів та задоволеності від знаходження в даній академічній групі. Такий тип діяльності не має потреби у різноманітності форм співпраці субєкта формування (викладача) з обєктом формування (студентами), ініціації навчальної поведінки у студентській групі ("студент-студент", "підгрупа-студент", "підгрупа-підгрупа" та ін.) [14, с.476]. Ляудіс, продуктивний тип організації навчання забезпечує оптимальну співпрацю викладача з студентами та в самій групі (студентів з студентами) у тому випадку, якщо він керується смисловою стороною діяльності, а не тільки операційно-технічною. Підструктура реальної морально-психологічної позиції членів колективу - захищеність і рівноправність особистості в колективі; задоволеність кожного учасника колективним життям і діяльністю, тим впливом, що колектив робить на розвиток його морально-вольової сфери й здатностей; переживання індивідом почуття честі колективу й вплив особистого внеску в боротьбі за честь колективу; прийняття самого колективу як референтної (від слова рефері - суддя) соціальної групи; прихильність до колективу, випробування особистістю почуття великої радості, підйому й натхнення від спілкування в колективі.Вивчення соціально-психологічного клімату можна будувати на основі практичних (спостереження, бесіда, аналіз результатів діяльності, стан навчальної дисципліни,
План
Зміст
Вступ
Розділ І. Теоретичний аналіз проблеми соціально-психологічного клімату в студентському колективі
1.1 Проблема соціально - психологічного клімату, як предмет наукового дослідження
1.2 Основні чинники творення соціально-психологічного клімату в студентському колективі
1.3 Психологічні особливості регуляції взаємовідносин у студентському колективі
Висновки до І розділу
Розділ ІІ. Емпіричне вивчення особливостей психологічного клімату в студентському колективі
2.1 Організація дослідження та методика вивчення взаємовідносин в студентському колективі