Дослідження творчої активності як складної психологічної структури цілісної особистості. Створення і апробація нової системи методичних процедур дослідження і засобів оптимізації функціонування творчої активності учнів в старшому шкільному віці.
Аннотация к работе
ІНСТИТУТ ПСИХОЛОГІЇ ІМ. Г.С.КОСТЮКА АПН УКРАЇНИЧамати кандидат психологічних наук, доцент Мілєрян Віра Євгенівна Національний медичний університет МОЗ України, доцент кафедри психології і педагогіки З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту психології ім. В дисертації уточнено психологічну дефініцію поняття творчої активності в контексті вікової та педагогічної психології. Показано, що творча активність є складною психологічною структурою цілісної особистості і визначається в своєму розвитку взаємодією зовнішньо - і внутрішніх чинників. В работе представлены результаты эмпирических исследований явления творческая активность, которые позволяют определить следующее: творческая активность в старшем школьном возрасте представляет сложное личностное образование в составе основного психологического новообразования - готовности к жизненному самоопределению; данная структура образует сложный интегральный комплекс личностной природы, составляющими которого являются система жизненных ценностей, стратегия целеполагания, направленность личности и уровень ее самоактуализации.За своїм змістом і спрямованістю існуючі дослідження даного феномена можуть бути обєднані у дві великі групи: орієнтовані на розробку загальнопсихологічної теорії творчості на основі інтеграції різноманітних емпіричних результатів дослідження творчої особи та її активності (Д.Б.Богоявленська, Л.С.Виготський, Г.С.Костюк, В.О.Моляко, Я.О.Пономарьов та ін.); генетико-психологічні, спрямовані на виявлення особливостей розвитку творчої активності учнів та їх здатності до різних видів продуктивної діяльності (Д.М.Завалішина, А.Ю.Козирьова, С.Д.Максименко, В.В.Москвіна, С.І.Науменко та ін.). Суттєвим моментом ми вважаємо недостатню зясованість дійсних психологічних механізмів, що визначають закономірності розвитку творчої активності у старших школярів, адже основний масив наукових досліджень зосереджується на етапі раннього онтогенезу (дошкільне дитинство та молодші школярі). Саме в старшому шкільному віці починає повноцінно функціонувати загальний механізм психіки, виокремлений С.Д.Максименком, а саме - опредметнення, який являє собою форму власне творчої активності. Вищенаведене зумовлює необхідність подальшого наукового аналізу особливостей розвитку творчої активності особистості в ранньому юнацькому віці та актуальність обраної теми дослідження. Методологічну та теоретичну основу дослідження становлять концептуальні психологічні положення про творчу активність і принципи розвитку особистості (Л.С.Виготський, О.М.Леонтьєв, Г.С.Костюк, С.Д.Максименко, В.О.Моляко, О.К.Тихомиров, Я.О.Пономарьов); теоретичні уявлення про закономірності розвитку психіки і особистості в онтогенезі (Л.С.Виготський, Г.С.Костюк, С.Д.Максименко, Ж.Пяже), про адаптацію особистості в психологічному середовищі (Г.О.Балл, О.Г.Асмолов, Н.І.Сарджвеладзе); психолого-педагогічні концепції, що характеризують творчу уяву дітей (Л.С.Виготський, В.В.Давидов, Д.Б.Ельконін); вітчизняні та зарубіжні теорії креативності та інтелектуальної активності (Д.Б.Богоявленська, О.Я.Пономарьов, В.А.Роменець, Р.Арнгейм, Дж.Гілфорд та ін.).У першому розділі - “Творча активність та особливості її розвитку у старшокласників” - здійснено аналіз загальнотеоретичних аспектів феномена творчої активності, розкрито його зміст та місце в системі психологічного знання. Залежно від психологічних напрямів, шкіл, наукової спрямованості дослідників виокремлюються різні напрямки її вивчення: висвітлюються окремі грані природи творчості, пропонуються різні, іноді суперечливі, концепції творчості: від концептуальних, орієнтованих на розробку загальнопсихологічної теорії, до генетико-психологічних, спрямованих на виявлення особливостей розвитку творчої активності особистості, її здатності до різних видів продуктивної діяльності. На другому етапі вивчалися особливості розвитку окремих особистісних показників учнів із високим рівнем творчої активності у порівнянні з тими учнями, що мають середній і низький рівень даної активності. Після вирішення першої задачі із циліндричними шахами за ступенем розвитку творчої активності утворилося три різних групи учнів: група А (21% досліджуваних) із низьким рівнем, група В (54%) мала середній рівень творчої активності й група С (25%) з високим рівнем, показники “одиниць творчої активності” в цій групі становили 0,07 - 0,085.