Дослідження основних шляхів формування самооцінки, особливостей її прояву у дітей молодшого шкільного віку із затримкою психічного розвитку (ЗПР). Визначення шляхів корекції самооцінки школярів із ЗПР, які спрямовані на формування адекватного її рівня.
Аннотация к работе
118 «Молодий вчений» • № 1 (04) • січень, 2014 р. ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПРОЯВУ САМООЦІНКИУ статті проаналізовано основні шляхи формування самооцінки, особливості її прояву у дітей із ЗПР молодшого шкільного віку. В аспекті оновлення системи освіти спеціальної школи виникає необхідність розвязання проблеми формування саморегуляції в учнів зі зниженим рівнем інтелектуального розвитку, в тому числі у дітей із затримкою психічного розвитку. Дослідники свідчать, що саме у молодшому шкільному віці відбуваються суттєві якісні індивідуальні та особистісні зміни, зокрема, формується реалістична оцінка дітьми своїх умінь, результатів своєї діяльності і конкретних знань, усвідомлення своїх переваг і недоліків, враховуючи при цьому ставлення до них з боку оточуючих, гармонізується співвідношення емоційного і когнітивного компонентів [3, 4, 6, 9, 10]. «Young Scientist» • № 1 (04) • january, 2014 119 ляють автору зробити висновок, що молодшим школярам притаманні наступні групи самооцінки, це: а) адекватна і стійка самооцінка (вміння аналізувати свої вчинки, визначати їх мотив, мислити про себе, швидко формувати навички самоконтролю); б) низька і нестійка самооцінка (невміння виокремлювати власні суттєві якості, аналізувати свої вчинки, потреба в спеціальних заняттях з навичок самоконтролю); в) неадекватна самооцінка. Таким чином, аналізуючи наукові дослідження з цієї проблеми можна стверджувати, що на початковому етапі навчання, діти оцінюють свою навчальну діяльність переважно позитивно, а невдачі повязують лише з обєктивними обставинами, однак, до кінця початкової школи виникає більш критичне ставлення до себе, навчальної діяльності - діти в змозі адекватно оцінити як власні успіхи, так і свої невдачі в процесі навчання.