Теоретико-методологічні підходи розуміння феномена когнітивного дисонансу. Зв’язок індивідуально-психологічних та когнітивно-стильових особливостей майбутніх медиків та професійних лікарів. Розробка заходів щодо запобігання неадаптивних копінг-стратегій.
Аннотация к работе
Національна академія педагогічних наук України Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наукЙдеться перш за все про аспект впливу індивідуально-психологічних й когнітивно-стильових особливостей лікаря на вирішення ним власних внутрішньоособистісних конфліктів, задіяння копінг-стратегій для виходу із стану когнітивного дисонансу, що віддзеркалюється на взаємодії його із пацієнтами та колегами; специфіку способів спілкування під час лікування. Недостатньо розкрито й особливості процесу становлення та формування «конфліктологічної культури» фахівців, котра ґрунтується на ціннісному ставленні до життя, а також розвинених психотерапевтичних і деонтологічних вмінь, що може призвести до появи небажаних особистісних і професійних деформацій у лікарів. Очевидна актуальність цих проблем, їхня соціальна значущість і зумовили вибір теми даного дослідження: «Психологічні особливості прояву когнітивного дисонансу у професійній діяльності лікарів». звязок професійно важливих якостей (моральність, професійна гідність, відповідальність, сенситивність, психоемоційна стабільність, доброзичлівість та ін.) та ціннісного ставлення до життя лікарів запобігає негативним проявам когнітивного дисонансу в їх професійній діяльності. Встановити особливості саморегулюючої поведінки у лікарів та визначити провідні копінг-стратегії й механізми психологічного захисту у професійній діяльності лікарів в ситуації, що спричинює когнітивний дисонанс;У першому розділі - «Когнітивний дисонанс у професійній діяльності лікарів: специфіка, прояви, наслідки» - аналізуються загальні поняття, характеризуються особливості психологічної природи, проявів та наслідків когнітивного дисонансу у професійній діяльності спеціалістів, передусім, лікарів, як однієї із найбільш вразливих до криз категорій фахівців. Когнітивний дисонанс має прояви на когнітивному, емоційному й поведінковому рівнях: зниження самооцінки, усвідомлення свого стану як психологічної проблеми, затримка прийняття рішення, глибокі сумніви в істинності принципів, якими людина раніше керувалася; психоемоційна напруга, часті й значні негативні переживання; зниження якості й інтенсивності діяльності, зниження рівня задоволеності діяльністю, негативне емоційне тло спілкування. Показниками прояву когнітивного дисонансу у професійній діяльності є: зниження ефективності професійної діяльності; зниження задоволеності діяльністю й умовами її здійснення, зниження інтересу до професійної діяльності, поява почуття непотрібності професії; неадекватність професійних оцінок і самооцінок, підвищена чутливість до зовнішніх впливів і оцінок своєї професійної діяльності; конфліктність у взаєминах з керівництвом і колективом; зниження інтересу до професійної діяльності (зниження активності й цілеспрямованості до оволодіння нормами професії, бажання змінити професію, місце роботи); руйнування власної концепції професійного становлення, песимізм відносно професійного майбутнього, невиразність і нестійкість професійних планів і прагнень; підвищена чутливість і психічна напруженість (тривожність, нестабільність фізичного стану, підвищена вразливість, переживання труднощів і невдач, зниження працездатності); зниження темпів професійного зростання, підвищена вразливість, внутрішня розгубленість. Інтегральними показниками когнітивного дисонансу у професійній діяльності виступають: неузгодженість між «Я-професіонал» і «Ідеальний професіонал»; незадоволеність професією й професійною діяльністю; професійна дезадаптація. У ході першого етапу нами здійснювалася перевірка припущення щодо виокремлення паттернів поведінки (якісних проявів когнітивного дисонансу) студентів-медиків та лікарів в процесі подолання когнітивного дисонансу й висвітлення їх специфіки.У висновках підводяться підсумки проведеного дослідження, формулюються основні положення, результати аналізу предмета дослідження, окреслюються практичні рекомендації. Водночас, в залежності від задіяння копінг-стратегій, уможливлюється формування «успішних» та «неуспішних» паттернів поведінки фахівця, що відповідно має позитивні наслідки (позитивно впливає на структуру, динаміку, результативність особистісних процесів, є джерелом самовдосконалення й самостверджування) та негативні наслідки (неузгодженість між образом «Я-професіонал» та «Я-ідеальний професіонал»; незадоволеність професією, професійною діяльністю; професійна дезадаптація). Когнітивний дисонанс розглядається як системне явище, амбівалентне за власною природою: він може переживатися як самодіагностика системи, котра виявляє нові параметри розвитку й готовність до нього, і як оцінка деструкції системи, що не може втримати власну цілісність завдяки впливу чинників, які блокують можливість саморозвитку й самореалізації.