Дослідження змісту, ролі, вікових та статевих особливостей прояву особистісної амбівалентності. Психокорекційна програма зі зниження інтенсивності агресивності старшокласників. Пошук шляхів та засобів впливу на агресію в ранньому юнацькому віці.
Аннотация к работе
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наукРобота виконана на кафедрі психології в Національному педагогічному університеті імені М.П. Науковий керівник: кандидат психологічних наук, доцент ЗЕЛІНСЬКА ТЕТЯНА МИКОЛАЇВНА, Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова, доцент кафедри психології. кандидат психологічних наук, доцент ЮРЧЕНКО ВІКТОР ІВАНОВИЧ, Національний педагогічний університет імені М.П. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного педагогічного університету імені М.П.Даний феномен особливо загострюється у ранньому юнацькому віці, психологічними особливостями якого є індивідуалізм і спрямованість до людей; толерантність та інтолерантність; недовіра, страх і прагнення довіряти; доброзичливість та агресивність; потреба мати стосунки з іншими й потреба в самостійності, незалежності - все це сприяє виникненню інтенсивної амбівалентності. Водночас соціальна ситуація розвитку старшокласника характеризується такою психологічною особливістю, як його “зустріч” з мінливим уявним світом майбутнього в нестабільному, кризовому соціумі, що переживається учнями як проблема з позитивно-негативним забарвленням та прагненням урівноважити, інтегрувати протилежності, визначити власну позицію в світі. Тому саме в ранньому юнацькому віці, з одного боку, особистісна амбівалентність розвивається на високому рівні інтенсивності, що спричиняє неузгоджені характеристики особистості, а з іншого боку, психологічні особливості старшокласників (“яким бути?”) є сензитивними для формування професійно орієнтованих знань, умінь та навичок, а також змін у мотиваційній, афективно-когнітивній і поведінковій сферах особистості. В основу нашого дослідження було покладене припущення про те, що зниження інтенсивності прояву амбівалентності як риси особистості в мотиваційній, афективно-когнітивній та поведінковій сферах особистості старшокласників шляхом активізації механізмів інтеграції - дезінтеграції психокорекційними засобами зумовлює розвиток її збалансованих проявів у ранньому юнацькому віці. Теоретико-методологічною основою дослідження виступають: принципи єдності свідомості, самосвідомості й діяльності (В.А.Авєрін, Л.С.Виготський, Г.С.Костюк, О.М.Леонтьєв, С.Д.Максименко, Л.Ф.Обухова, С.Л.Рубінштейн), системного підходу (Б.Г.Ананьєв, Б.Ф.Ломов, О.В.Скрипченко та інші); вчення про сутність особистості та закономірності її формування (Р.Ассаджолі, Р.Бернс, І.Д.Бех, Г.С.Костюк, В.С.Мухіна, Н.І.Побірченко, Т.М.Титаренко, А.Фрейд); наукові положення про особливості особистісного розвитку (Л.І.Божович, Е.Блейлер, Е.Еріксон, І.С.Кон, Г.Крайг, Ф.Райс, А.О.Реан, В.В.Рибалка, З.Фрейд); принцип єдності змістовної та динамічної мотивації (В.Г.Асєєв, М.Ш.Магомед-Емінов); наукові положення про особливості особистісного розвитку в ситуації фрустраційної інтолерантності та агресивності (Р.Берон, В.В.Бойко, І.В.Дубровіна, К.Ізард, Є.П.Ільїн, А.М.Прихожан, Д.Річардсон, Н.М.Толстих); принцип актуалізації особистісного потенціалу як детермінанти розвитку особистості (М.Й.Боришевський, І.А.Зязюн, А.Маслоу, Ю.О.Приходько, К.Роджерс, В.І.Юрченко).У першому розділі “Теоретико-методологічні аспекти дослідження проблеми амбівалентності” визначаються сутність та роль особистісної амбівалентності, аналізуються науково-теоретичні концепції та підходи до вивчення даної проблеми в зарубіжній і вітчизняній психології, розкриваються її вікові особливості, розглядаються структура та критерії амбівалентності особистості в ранньому юнацькому віці. У другому розділі “Експериментальне вивчення психологічних особливостей прояву амбівалентності особистості в ранній юності” розкрито методичні засади дослідження особистісної амбівалентності старшокласників, проаналізовано конкретні методики виявлення особливостей прояву її структурних компонентів; здійснено також кількісний і якісний аналіз результатів констатуючого експерименту щодо вікових та статевих особливостей прояву цієї риси в учнів старших класів, на основі якого виявлено показники та рівні прояву особистісної амбівалентності у ранній юності.