Теоретичний аналіз проблеми персоніфікації комп’ютера, який виникає в діалозі людини з комп’ютерною системою. Вплив на ступінь персоніфікації факторів, пов’язаних з соціальними та індивідуально-психологічними особливостями користувача комп’ютера.
Аннотация к работе
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наукМАКСИМЕНКО Юрій Борисович, Донецький інститут післядипломної освіти інженерно-педагогічних працівників АПН України, завідувач кафедри психології і соціальної роботи Офіційні опоненти: доктор психологічних наук, старший науковий співробітник Костюка АПН України, головний науковий співробітник лабораторії нових інформаційних технологій навчання, кандидат психологічних наук, доцент Захист відбудеться 20 січня 2004 р. об ___ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.453.02 в Інституті психології ім. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту психології ім.Як відомо, дослідження в галузі компютерної психології ведуться у різних напрямах: вивчаються основні аспекти діяльності, опосередкованої компютерами; зясовуються специфіка організації діалогу з компютером і особливості психічних станів користувачів; досліджується психологія компютерного навчання; виявляються психологічні наслідки інформатизації; розробляється компютерна психодіагностика та ін. Войскунський та інші дослідники розглядають два види людино-машинної взаємодії: спілкування між людьми, опосередковане інформаційними технологіями, і спілкування людини з компютером, як із специфічним “партнером”. Необхідно відзначити і те, що швидкий розвиток компютерних технологій, використання “дружніх, інтелектуальних” інтерфейсів у програмах посилюють вияв феномену персоніфікації, до того ж персоніфікація компютера може свідомо і не провокуватися розроблювачами програм, а зявлятися тільки за рахунок діалогічних можливостей компютера. Мета дослідження полягає у зясуванні особливостей процесу персоніфікації компютера в діалозі “людина - компютер” для різних категорій користувачів та у встановленні звязків структури образу персонального компютера (ПК) з індивідуально-психологічними особливостями людини. Гіпотези дослідження: Персоніфікація, як відносно стійка настановленість стосовно компютера, наявна в тій або іншій формі у користувачів ПК, оскільки в умови діалогової роботи з компютером людина нерідко переносить форми субєкт-субєктної взаємодії, у якій компютер виконує роль партнера.У першому параграфі розглядаються основні теоретико-методологічні напрями досліджень у психології компютеризації: когнітивний підхід у дослідженнях взаємодії людини з компютером та діяльнісний підхід, розроблений Л.С. Психологічні особливості діалогу “людина - компютер” розглядалися з точки зору ступеня активності компютера у діалозі, розуміння людиною повідомлень компютера, а також ступеня задоволеності людиною діалогом з компютером. Відзначається, що ефективність організації діалогу людини з компютером зумовлена низкою чинників: з одного боку, рівнем підготовленості користувача, з іншого боку, характеристиками моделі діалогу, на основі якої був розроблений інтерфейс програми. Класи персоніфікації компютерів поділяються за характером їх походження: мимовільна персоніфікація; персоніфікація, що виникла в процесі моделювання “особистості” компютера, а також персоніфікація програм, що свідомо наділяються рисами особистості для зручності користувачів. Виходячи з наведених вище міркувань, у моделі структури сприйняття образу компютера було виділено такі категорії: “субєктність”, яка означає сприйняття ПК як партнера, наділення його особистісними характеристиками, “обєктність” - сприйняття ПК як засобу, неживого обєкта; “комунікативність” та “реципієнтність”, які характеризують роль компютера в комунікативному акті між двома субєктами комунікації - людиною і ПК; “ініціатор - людина” та “ініціатор - ПК”, що встановлюють, хто більш ініціативний в комунікації; категорія “активність”, яка оцінює ступінь активності компютера як субєкта в спілкуванні; категорія “позитивні емоції” та “негативні емоції”, що оцінюють емоційне сприйняття компютера в цілому.Здійснений теоретичний аналіз проблеми персоніфікації в діалозі “людина - компютер” показав, що під цим феноменом розуміють наділення користувачем компютерної системи людськими якостями та формування людиною субєкт-субєктних відносин з нею. Такий підхід дав можливість виділити основні категорії структури сприйняття образу компютера (“субєктність”, “комунікативність”, “ініціативність”, “активність” і “емоційне ставлення до нього”), які отримали своє експериментальне підтвердження. Аналіз типових асоціативних відповідей досліджуваних, повязаних із сприйняттям ПК, показав, що останнім часом відбулися деякі трансформації у сприйнятті ПК: компютер з обчислювального засобу перетворився на засіб спілкування й обробки інформації, при цьому збільшилося число понять, що характеризують компютер як партнера в діалозі, зявилися нові асоціації, повязані з Інтернет-технологіями.