Розгляд питань формування професійно-управлінського самовизначення особистості майбутнього керівника у науковому середовищі. Визначення ставлення студента до професії у прийнятті себе як фахівця-управлінця в період навчання у вищому закладі освіти.
Аннотация к работе
Психологічні особливості професійно-управлінського самовизначення майбутнього керівникаУ статті розглянуто питання формування професійно-управлінського самовизначення керівника у науковому середовищі. Здійснено аналіз основних напрямів дослідження та розкрито специфіку формування професійно-управлінського самовизначення особистості майбутнього керівника. Під час навчання в університеті професійно-управлінська спрямованість (індивідуальна система ставлень до управління) та наміри управлінського зростання лише оформляються, і тому доцільно говорити лише про готовність до професійно-управлінського самовизначення студентів [6]. Виходячи з цього, психологічна готовність до професійно-управлінського самовизначення студентів університетів розуміється як стійке системне психологічне утворення, що характеризує вибіркову, прогнозуючу активність особистості при підготовці та вирішенні завдання професійно-управлінського самовизначення на допрофесійному етапі. Загалом на етапі формування управлінських намірів психологічна динаміка професійно-управлінського самовизначення відповідає динаміці становлення професійно-управлінської готовності і характеризується таким чином: спочатку для індивіда управлінська діяльність розглядається як набір можливостей (шкідливість-корисність) далі відбувається знайомство з управлінською діяльністю, з її вимогами до особистості, що забезпечує формування особистішого ставлення до управлінської діяльності (особистішого смислу управлінської діяльності) і надалі вписування його у контекст професійної, особистішої і життєвої позиції особистості (див.рис.