Проведення теоретичного аналізу психологічної літератури щодо вивчення психологічних умов розвитку самооцінки у підлітковому віці. Підбір комплексу методів та методик дослідження. Дослідження психологічних особливостей підлітків із заниженою самооцінкою.
Аннотация к работе
Департамент освіти і науки Полтавської облдержадміністрації Полтавське районне наукове товариство учнів “Мала академія наук’’Колізїї особистісного становлення у підлітковому віці нелегкі, а іноді надзвичайно болісні для самого учня: вони породжують труднощі не лише сприйняття підлітком самого себе, а й дизгармонію у взаєминах з оточуючими, дискомфортне емоційне самопочуття під час спілкування з оточуючими. Аналіз вітчизняної та зарубіжної літератури показує, що в прямій постановці проблема дослідження психологічних умов розвитку самооцінки у підлітковому віці не розроблялася. У працях Б.Г.Ананьєва, Л.С.Виготського, Л.І.Божович, О.М.Леонтьєва, С.Л.Рубінштейна та ін. розглядаються загальнотеоретичні та методологічні підходи до вирішення питання про природу і генезис самосвідомості та окремих її складових у контексті проблеми розвитку особистості. Розглядаючи самооцінку в контексті інших проблем, дослідники класифікують її як інтегровану та узагальнену характеристику особистості, що складається внаслідок узагальнення переживань щодо “Я”. Однак в роботах авторів подаються лише окремі критерії самооцінки, відсутній аналіз її проявів на різних вікових етапах, у дітей різної статі, лише частково розкриваються психологічні умови розвитку самооцінки.Так, добра і зла, щаслива і нещаслива, приємна й огидна, кожна людина є особистістю, кожна якимось чином виявляється щодо інших, має певне соціальне обличчя. Життя в цьому випадку повязане з почуттям постійної загрози самооцінки, і людина починає прагнути до особистої переваги. Вона може бути усвідомлена і може служити мотивом поведінки тільки в тому випадку, якщо будуть задоволені потреби більш низьких рівнів: фізіологічні потреби, потреби безпеки й захисту, потреби належності й любові, потреби самоповаги. Потреба самоповаги може бути задоволена тільки в тому випадку, коли в достатній мірі задоволені потреби підтримки життя; потреби в організації, стабільності, в законі й порядку, в передбачуваності подій і у свободі від таких загрозливих сил, як хвороба, страх і хаос; потреби належності до групи, потреби любити й бути любимим. Якщо ж перестають задовольнятися потреби більш низького рівня, людина повертається на цей рівень і залишається там доти, доки ці потреби не будуть в достатній мірі задоволені.«Я-концепцію» можна визнати як свідоме когнітивне сприйняття й оцінку індивідом самого себе, тобто думки про себе. Еріксон(19680) називає «Я-концепцію» «ідентичністю его» індивіда, чи погодженим самосприйняттям індивідом своєї особистості. Самооцінка може моделювати реальність з різним ступенем адекватності і постійно змінюється, особливо в дитинстві [22]. Багато психологів підкреслюють, що повний розвиток особистості ідентичності неможливий доти, поки підліток не досягне стадії формальних операцій у своєму когнітивному розвитку. На основі отриманих даних вони формують уявлення про себе, надалі свої відчуття й оцінки вони перевіряють за допомогою різних експериментів у взаєминах з іншими людьми.У цілому, Я-концепція формується як сукупність уявлень про себе, повязаних з самооцінкою та самоповагою до себе і тому позитивна Я-концепція особистості визначає не лише продуктивність діяльності людини, а й її здатність до позитивної, гуманної соціальної взаємодії з довкіллям[23]. «Коли зникає повага до самого себе - немає школи, немає ні особистості, ні колективу, одухотворених благородними цілями, а є випадкове збіговисько з досвіду педагогічної діяльності Сухомлинського[25]. Річ у тім, що коли в нас немає внутрішнього почуття самоповаги, любові до себе, ми потрапляємо в полон сприйняття нас іншими людьми і можемо легко дозволити цим поглядам придушити нас. Ці твердження можемо підкріпити за допомогою відомої формули психолога У.Джеймса: «самоповага» = «успіх»/«домагання» Невдачі наносять удари по самоповазі, так як від успіху вона зростає[15]. Самооцінка зростає в процесі взаємодії з людьми, коли «Я» виявляється для когось звичним.Для встановлення рівня самооцінки існують методики як для дошкільнят, так і для більш дорослих людей. Методики підбираються відповідно віку досліджуваних. Для свого дослідження ми обрали методику за допомогою ранжування, яка найбільш підходить до дітей середньої і старшої школи [16 ]. Самооцінка містить у собі не тільки уявлення про наявні у себе якості, але і про ідеальні, які повинні бути для найбільш продуктивної діяльності. Для кращого вивчення впливу заниженої самооцінки на розвиток особистості підлітка ми обрали методику виявлення рівня самооціночної тривоги підлітків за Кондашем.Психологічне дослідження проводилося на базі Терешківської ЗОШ І-ІІІ ступенів. У ньому взяли участь 20 учнів восьмого класу та 24 учні девятого класу. Для проведення діагностування було обрано класну кімнату , куди запрошувалися учасники.Учням було роздано бланки із 20 якостями особистості (додаток А). У першій колонці необхідно присвоїти число від 1-20 якостям, які виражені у них самих, а другій - роблять оцінку якостей, але з позиції ідеальної людини.
План
Зміст
Вступ
Розділ 1. Психологічні умови розвитку самооцінки у підлітковому віці
1.1 Психологічні особливості самооцінки особистості
1.2 Розвиток особистості підлітка
1.3 Динаміка самооцінки у підлітковому віці
Розділ 2. Характеристика методів та методик психологічного дослідження і його результати
2.1 Огляд і обґрунтування вибору методів та методик дослідження