Теоретичний аналіз характеристик автентичної та неавтентичної релігійності. Розробка діагностичного інструментарію для визначення особистісної релігійності. Рекомендації для психотерапевтичної допомоги людям з особистісною релігійністю кожного типу.
Аннотация к работе
Південноукраїнський державний педагогічний університет імені К.Д.Ушинського (м. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наукБагато людей знайшли підтримку у релігії. Але масове і практично миттєве звернення людей до релігії супроводжувалося виникненням серйозних психологічних труднощів і проблем, які пояснюються цілком обєктивними причинами. Представники цієї форми, трактуючи релігію на власну уяву, формують такі її риси та особливості як ритуальність, адогматизм, еклектичність, окультизм, містицизм тощо. Визначити теоретико-методологічні позиції дослідження релігійності та зокрема особистісної релігійності, як наукової категорії, її статус у системі психологічних понять. Розробити діагностичний інструментарій для визначення особистісної релігійності та експлікувати й описати особистісну релігійність кожного типу психологічної організації особистості.Здійснений у межах даного розділу аналіз досліджень з проблематики релігійності дозволив виокремити основні аспекти теоретичної розробки означеної проблеми з позицій сучасної психології релігії. Визначено поняття “релігійність”, що має принципово важливе значення для нашого дослідження, та проаналізовано поняття “релігія”, з яким воно тісно повязано. Маслоу, людство має всього дві релігії - релігію здатних людей до вищих переживань та релігію тих, хто до таких переживань не здатен. Внутрішня релігійність розглядає віру як вищу самоцінність, така релігійність є не засобом, а ціллю, вважається зрілою та здоровою релігійністю; зовнішня релігійність, з одного боку, проявляється в соціальних вигодах - для проведення церемоній, родинних благ, використовується для підвищення свого статусу, збільшення доходів, набуття друзів, капіталу, влади, впливу, участь у діяльності релігійних общин тощо; з іншого боку така релігійність є засобом захисту від реальності, схвалення субєкта свого життєвого кредо, набуття впевненості, що Бог поділяє саме його думку про дійсність, його уявлення про справедливість тощо. Так, особистісна релігійність шизоїдного типу (ОРШТ) відзначається ставленням до релігії як філософської концепції, особистісна релігійність депресивного типу (ОРДТ) характеризується тенденцією шукати у релігії підтримку; Особистісна релігійність особистості з навязливостями (ОРОЗН) має такі складові, як зовнішній прояв релігійності та зацікавлене ставлення до магії; основними складовими особистісної релігійності істероїдного типу (ОРІТ) є зовнішній прояв релігійності та зацікавленість загадковими явищами.