Основні проблеми мотивації в психології. Формування навчальної діяльності підлітків та старшокласників. Проведення експериментального дослідження з вивчення мотиваційної сфери школярів. Особливість обробки та інтерпретації результатів поведінки учнів.
Аннотация к работе
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ,УКРАЇНИТема даної роботи досить актуальна, адже у сучасному, постійно мінливому, динамічному світі на перший план виходить не просто навчання учня предметним знанням, умінням, навичкам, а особистість учня, як майбутнього активного діяча, що забезпечує суспільний прогрес, збереження і розвиток життя на Землі і в космосі. Вчителі знають, що школяра не можна успішно вчити, коли він відноситься до вчення і знанням байдуже, без інтересу і, не усвідомлює потреби до них. Для того щоб учень по-справжньому включився в роботу, потрібно, щоб завдання, які ставляться перед ним під час навчальної діяльності, не тільки були зрозумілі, але і внутрішньо прийняті ним, тобто щоб вони придбали значимість для учня і знайшли, таким чином, відгук і опорну точку в його переживанні. Зауважимо, що актуальність даної роботи обумовлена ??тим, що незважаючи на велику кількість наукових праць з вивчення та підвищення мотивації навчальної діяльності школярів, вчителі як і раніше часто стикаються з тим, що в учня не сформувалися потреби у знаннях, немає інтересу до навчання, і що особливо гостро ця проблема спостерігається у школярів підліткового віку, що змушує знову і знову повертатися до цього питання. Відповідно до обєкту, предмету і мети дослідження були поставлені такі завдання: · Розглянути основні теоретичні положення про мотив і мотивацію у зарубіжній і вітчизняній науковій літературі.При аналізі спрямованості особистості (розуміючи під спрямованістю постійні і домінуючі мотиви) були виділені, широкі соціальні мотиви отримання знань і мотиви породження самої навчальної діяльністю. Божович і її співробітники під мотивом розуміють внутрішню позицію особистості. Розробка питань мотивації ведеться інтенсивно в різних галузях психологічної науки із застосуванням різних методів. Левін, який розробив методику експериментального вивчення мотивів, розумів їх як щось самостійне. Левін, перейшовши від фройдівського розуміння мотиву як стислій в організмі енергії до подання про систему «організму - середовище», зробив важливий крок вперед у розвиток вчення про мотиви.Ці поняття включають у себе уявлення про потреби, інтереси, цілі, наміри, прагнення, які є у людини, уявлення про зовнішні фактори, які заставляють її вести себе окремим чином, про керівництво діяльністю у процесі її здійснення. Серед усіх понять, які використовуються у психології для опису та пояснення збуджуючих моментів у поведінці людини є поняттям мотивації і мотиву. Предмет діяльності не дається людині безпосередньо, а опосередковується її потребами і постає перед субєктом як мотив, у вигляді задачі, розвязання якої дає змогу задовольнити наявну потребу [11, с. Мотив на відміну від мотивації - це те, що належить самому субєкту поведінки, є його стійкою особистою властивістю, зосередити збуджуючою до здійснення окремих дій [12, с. Така мотивація не приводить до успішних результатів; 2) Мотивація, що має позитивний характер, але так само повязана з мотивами, закладеними поза самою діяльністю.Перш за все, розглядаючи формування мотивації навчальної діяльності, зауважимо, що у старшому шкільному віці виникає потреба і можливість вдосконалення своєї навчальної діяльності, що проявляється у прагненні до самоосвіти, виходу за межі шкільної програми. Уміння ставити в навчальній діяльності нестандартні навчальні завдання і знаходити разом з тим нестереотипічні способи їх вирішення. Загальний сенс формування полягає в тому, що вчителям бажано переводити учнів з рівнів негативного і байдужого ставлення до навчання до зрілих форм позитивного ставлення до навчання - дієвого усвідомленого та відповідального. Вихованню позитивної мотивації навчання сприяють загальна атмосфера в школі, класі; участь учня в колективних формах організації різних видів діяльності; відносини співпраці вчителя і учня, допомога вчителю не у вигляді прямого втручання у виконання завдання, а у вигляді рад; залучення вчителем школярів до оціночної діяльності та формування у них адекватної самооцінки. Крім того, формуванню мотивації сприяють цікавий виклад, незвичайна форма викладання матеріалу, що викликає здивування в учнів; емоційність мови вчителя; пізнавальні ігри, ситуація спору та дискусії; аналіз життєвих ситуацій; уміле застосування вчителем заохочення і осуду.Перейшовши до емпіричної частини слід підкреслити, що у багатьох учнів в підлітковому віці виникають проблеми з успішністю. Теоретичний аналіз показав, що в підлітковому віці відбуваються зміни характеру мотивації навчальної діяльності, так само більшість вчених сходяться на думці, що навчальна мотивація підлітків поступово знижується, зміни мотивів відбуваються у всій структурі навчальної мотивації школярів. Завданням нашого дослідження є визначення рівня навчальної мотивації підлітків, відстежити зміну мотивів навчальної діяльності та рівня навчальної мотивації протягом усього підліткового віку. Для дослідження було відібрано по 20 учнів 6, 9 і 11 класів, обраних у випадковому порядку.
План
ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ МОТИВАЦІЇ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДЛІТКІВ ТА СТАРШОКЛАСНИКІВ
1.1 Проблеми мотивації в психології
1.2 Сутність мотивації навчальної діяльності підлітків
1.3 Формування навчальної діяльності підлітків та старшокласників
РОЗДІЛ 2. ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ЩОДО ВИВЧЕННЯ МОТИВАЦІЇ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ
2.1 Організація дослідження та аналіз вибірки
2.2 Обробка та інтерпретація результатів дослідження
2.3 Рекомендації щодо формування мотивації навчальної діяльності підлітків та старшокласників