Виявлення структури, гендерних особливостей та психологічних умов оптимізації мотиваційної сфери майбутніх інженерів-педагогів. Розробка і апробація методики формуючого впливу на мотиваційні сфери студентів, експериментальне дослідження її ефективності.
Аннотация к работе
Центральний інститут післядипломної педагогічної освіти Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наукПроведений теоретичний аналіз показав, що на сьогодні, незважаючи на наявність різних концептуальних підходів до розгляду сутності мотивації, безперечними є наступні вимоги: а) необхідність цілеспрямованого впливу на мотивацію навчання учнів з боку педагогів, б) урахування особливостей мотиваційної сфери тих, хто навчається, в) створення на певному етапі навчання умов для переведення зовнішньої мотивації у внутрішню. Це обумовлює необхідність проведення нових досліджень, зокрема вивчення мотивації навчальної діяльності майбутніх інженерів-педагогів, у підготовці яких є ще одна значуща детермінанта - творча самореалізація індивіда в процесі власної предметної діяльності (створення матеріальних і художніх цінностей). Актуальність даної проблеми й обумовила вибір теми дослідження: "Психологічні особливості мотивації навчальної діяльності майбутніх інженерів-педагогів". Теоретико-методологічною основою дослідження стали ідеї системного підходу до аналізу складних обєктів (Б.Г.Ананьєв, В.Г.Афанасьєв, І.В.Блауберг, Є.Г.Юдін, Ф.Ф.Корольов), концептуальні підходи до організації навчального процесу у вищій школі, його педагогічні і психологічні основи (А.М.Алексюк, А.О.Вербицький, С.І.Архангельський, В.М.Вергасов, М.С.Дмитрієва, В.І.Каган, І.А.Сиченіков, Р.О.Назамов, В.Я.Ляудис, В.О.Якунін), основні положення особистісно-орієнтованого навчання (Ш.О.Амонашвілі, А.М.Бойко, А.А.Малік-Пашаєв, Л.М.Митина, та ін.), основні позиції теорії мотивації (Є.П.Ільїн, У.Г.Асєєв, Л.І.Божович, В.К.Вилюнас, І.О.Васильєв, М.Й.Боришевский, Б.І.Додонов, О.І.Донцов, О.К.Дусавицький, В.І.Ковальов, О.М.Леонтьєв, Й.Лінгардт, А.К.Маркова, А.Маслоу, В.М.Мясищев, Л.С.Славина, Д.М.Узнадзе, О.О.Файзуллаєв, Х.Хекхаузен, В.О.Отрут, П.М.Якобсон), структура мотиваційної сфери особистості студента (І.В.Бибрих, Ю.І.Машбиць, Є.М.Никиреєв, В.А.Семиченко). · формуючий експеримент: введення у зміст навчання майбутніх інженерів-педагогів завдань з мотивації навчальної діяльності учнів, що дозволяє отримати як прямий результат (засвоєння прийомів педагогічної мотивації), так і опосередкований (оптимізація структури і тенденції розвитку мотиваційної сфери самих студентів).У першому розділі “Проблема мотивації навчальної діяльності студентів у психолого-педагогічній теорії та практиці” розкрито теоретичні підходи до проблеми мотивації в психології, показано проблему мотивації в психології професійної діяльності, розглянуто мотивацію навчальної діяльності студентів у контексті загальних проблем професіоналізації. Проектуючись на певний вид діяльності, система індивідуальних збудників активності може сприяти гармонійному, ефективному включенню особистості у відповідні дії або ж блокуванню відповідної активності, сприяти формалізації відносин людини зі змістом та іншими учасниками цієї діяльності, заміні обєктивно значущої мети якісно іншими, хоч це не завжди усвідомлюється самим індивідом. Крім того, сам характер організації процесу професійної підготовки породжує у студентів ряд специфічних потреб і мотивів, що можуть блокувати професійну мотивацію. Виходячи з теорії позамежових мотивів Б.І.Додонова та концептуальної ідеї В.А.Семиченко про необхідність розгляду мотивації навчальної діяльності студентів з позицій системного підходу, окреслено основні положення подальшого дослідження, а саме: 1) неможливо розглянути достатньо повно проблему мотивації навчальної діяльності студентів у відриві від аналізу позамежових мотивів, тобто мотивів, які породжуються у інших життєво значущих системах (соціальних стосунків, професійного становлення, життєвої перспективи). Найбільш значущими виявились мотиви: мати забезпечене життя (за 5-бальною системою оцінювання цей мотив отримав 4,7 балів), стати освіченою і культурною людиною (4,6), розширити кругозір (4,5), орієнтуватись у багатьох питаннях при спілкуванні (4,5), розвивати здібності і загартовувати характер (4,4), закласти основи професійної діяльності (4,4).