Психологічні теорії спілкування. Чинники, які спричинюють психологічні труднощі спілкування. Особливості спілкування підлітків. Експериментальне дослідження психологічних особливостей комунікативних здібностей дітей. Корекція труднощів у спілкуванні.
Аннотация к работе
Потреба в контакті з подібними до себе існує й у тваринному світі, однак спілкування - величезний дар, набуток суспільного буття людини. Завдяки спілкуванню людина пізнає світ, власну духовність, підтримує психологічний звязок з іншими людьми через засоби масової комунікації й безпосередні стосунки, без чого важко зберегти емоційний життєвий статус. Наше спілкування залежить від комунікативних здібностей, а на це впливають індивідуальні особливості особистості. Спілкування історично склалося в процесі спільної діяльності людей, спочатку відігравало допоміжну роль: організовувало і супроводжувало певні дії. Задовольняючи потребу в спілкуванні, дитина оволодіває мовленням, освоює соціальні норми, культуру, в цілому будує образ світу і свого особистого “Я”.Життя людини в групі і суспільстві неможливо уявити без спілкування. Гарольд Гарфінкель вважає, що спілкування регулюється правилами взаємодії між людьми [34,с.90]. За власним досвідом кожен знає, що навіть, коли не висловлено жодного слова, люди все одно придивляються один о одного, виникають гіпотези і оцінки про того чи іншого, складається “орієнтовна основа” спілкування, хоча ми про неї і забудемо, коли вийдемо з черги Це - спілкування на двох рівнях, коли людина зображує одне, а насправді має на увазі зовсім інше. Беручи на себе певну “роль”, попадаючи в неї, людина звязується нею, у спілкуванні відбувається своєрідний психологічний біг на місці… Ось достатньо типова ситуація: дитина одержала двійку і від неї вимагають запевнень, що надалі вона “старатиметься”, або “добре вчитиметься”.Всі підлітки цього віку - школярі, вони знаходяться на утриманні батьків (держави), їхньою провідною діяльністю є навчання. Найважливіше психологічне новоутворення віку - почуття дорослості являє собою новий рівень домагань, що передбачає майбутнє становище, якого підліток фактично ще не досяг. Аби уникати помилок у стосунках із підлітками, дорослі, насамперед учителі, повинні добре знати природу фізіологічних процесів, які відбуваються в організмі підлітка, з метою уникнення перевантажень і недовантажень у навчальних завданнях, необгрунтованих конфліктів з учнями. Річ у тім, що центральна нервова система підлітка стає тимчасово нездатною до відповіді на сильний подразник, бо він її остаточно порозбуджує і переводить у стан гальмування, тому реакції немає. Усе це створює враження недостатнього знання предмета, невпевненості у знаннях, що негативно впливає на оцінку педагогами відповідей підлітків (такі оцінки часто виявляються неадекватними саме через незнання дорослими стану центральної нервової системи підлітка) [40,с.140].Розуміння суті соціально-комунікативної активності дитини, що є наслідком і водночас передумовою подальшого розвитку спілкування, неможливе без визначення змісту і структури, знання яких дає змогу визначити особистості функціонування даного феномена на різних етапах онтогеничного розвитку вихованця в конкретній навчально-виховній ситуації. У процесі їх розвитку у дитини формуються стереотипи поведінки та способи взаємодії з людьми, що є підгрунтям її моральної вихованості. Важко назвати щось більш важливе для людини, ніж її взаємини з іншими людьми. Саме завдяки спілкуванню і певним взаєминам, що складаються в процесі цього спілкування, людський індивід поступово стає особистістю, яка здатна усвідомлювати не лише інших, але й себе саму, свідомо й активно регулювати власну діяльність та поведінку, впливати на оточуючих, враховувати їх прагнення, інтереси [21,с.210]. Наскільки важливим для людини є взаємини з оточуючими, свідчать сильні емоційні переживання у випадках погіршення її стосунків з товаришем, другом.Спілкування - це звязок між людьми, що призводить до виникнення взаємного психічного контакту, що проявляється в передачі партнеру по спілкуванню інформації (вербальної і невербальної) і має за мету встановлення взаєморозуміння і взаємопереживання. В молодості вперше вибудовується життєва стратегія, що базується на рефлексії і співвідношення своїх індивідуальних здібностей, статусних, вікових та індивідуальних особливостей і домагань з вимогами суспільства. Життєва стратегія молодості визначається як відповідність власної особистості, характеру, індивідуальності з обраним способом самореалізації в суспільстві, серед інших людей. Тест «Товариськість» оцінки рівня комунікабельності дає можливість визначити рівень комунікативності людини, наскільки вона готова до спілкування з іншими і легко їй це вдається, та дає чітку характеристику досліджуваним на що їм потрібно звернути увагу щоб знайти друзів та хороших співрозмовників. Методика „Потреба у спілкуванні” має вигляд опитувальника і застосовується для зясування потреби спілкування, що властива даній людині, щоб виявити наскільки людина готова до нових контактів та наскільки вона є відкрита до інших.
План
ЗМІСТ
Вступ
Розділ 1. Теоретичний аналіз психологічної наукової літератури з проблем спілкування
1.1 Психологічні теорії спілкування
1.2 Характеристика чинників які спричинюють психологічні труднощі спілкування
1.3 Особливості спілкування підлітків
1.4 Розвиток навиків спілкування
1.5 Висновок до розділу
Розділ 2. Експериментальне дослідження психологічних особливостей комунікативних здібностей підлітків
2.1 Організація та методи дослідження
2.2 Аналіз результатів дослідження
2.3 Кореляційний аналіз дослідження
2.4 Висновок до розділу
Розділ 3. Психокорекційна програма
3.1 Принципи та методологічні основи проведення психокорекційної програми
3.2 Зміст психокорекційної програми формування комунікативних навичок у підлітків
3.3 Оцінка ефективності реалізації тренінгової програми