Особливості розвитку дітей дошкільного віку, підготовка до навчання у школі. Інтелектуальні, соціальні, мотиваційні складові досліджень, психологічна готовність дитини, наявність внутрішньої позиції учня. Базовий компонент дошкільної освіти та адаптації.
Аннотация к работе
Міністерство освіти і науки України Черкаський національний університет ім. Виконала: студентка ІІ-Д курсуГотовність до навчання - це система показників фізичного, мотиваційного, інтелектуально-пізнавального, особистісного розвитку, що забезпечать успішність навчання у школі. Сьогодні, коли в нашій країні відбуваються широкомасштабні процеси соціально-економічних і політичних змін, коли максимально загострюються суспільні суперечності, зростає небезпека виникнення відхилень у поведінці дітей, досить актуальною проблемою для психологів, педагогів, фізіологів, лікарів є саме проблема готовності дитини до навчання в школі. Безперечно, чим краще підготовлений організм дитини до всіх змін, які повязані з початком навчання у школі, труднощами, які неминучі, тим легше він з ними впорається, тим спокійніше і не так болісно буде проходити процес адаптації. психологічний дошкільний адаптація мотиваційний Доведено, що в дітей, які не готові до систематичного навчання, важче і довше проходить період адаптації, пристосування до школи, в них частіше проявляються різноманітні труднощі навчання, серед них значно більше тих, які не встигають, і не лише в першому класі, але і в подальшому ці діти частіше знаходяться серед тих, які не встигають, і саме в них спостерігають порушення стану здоровя. Венгер та ін., вивчаючи лише психологічну готовність дитини до шкільного навчання, виділяють в ній декілька структурних компонентів, а саме: - Інтелектуальний, який включає порівняно розвинуте диференційоване сприймання, стійке спрямування уваги на предмет чи діяльність, наявність аналітичного мислення, що проявляється в здатності виділяти і розуміти важливі ознаки і звязки між предметами, а також в здатності відтворювати зразок, логічне запамятовування, оволодіння на слух розмовною мовою, розвиток тонких рухів руки і око-рухової координації, розвиток здібностей до навчання.Ельконіна був проведений цікавий експеримент, у якому брали участь діти пяти, шести і семи років. Через певний час експериментатор заходив у кімнату і просив дітей попрацювати ще: «Давайте домовимося перекласти ось стільки сірників». Спочатку правило виконують у присутності дорослого, потім з опорою на предмет, що замінює дорослого, і, нарешті, правило стає внутрішнім. Упродовж усього періоду дошкільного дитинства (від трьох до семи років) продовжується інтенсивне дозрівання організму дитини, що створює необхідні передумови для більшої самостійності, засвоєння нових форм соціального досвіду внаслідок виховання та навчання. Відбуваються подальші морфологічні зміни в будові головного мозку, зростає його вага, посилюється регулятивний вплив кори великих півкуль на функціонування підкірки, виникають складні умовні рефлекси, в яких провідну роль відіграє слово, тобто інтенсивно формується друга сигнальна система.Уже в дошкільному віці починає реально формуватись особистість дитини, причому цей процес тісно повязаний з розвитком емоційно-вольової сфери, із формуванням інтересів та мотивів поведінки, що, відповідно, детерміновано соціальним оточенням, передусім типовими для даного етапу розвитку взаєминами з дорослими. Освоєння в дошкільному дитинстві нових, змістовніших видів діяльності сприяє розвитку глибших та стійкіших емоцій, повязаних не лише з близькими, а й з віддаленими цілями, не тільки з тими обєктами, що дитина сприймає, а й тими, які уявляє. Важливе значення у формуванні моральних почуттів мають дитячі уявлення про позитивні еталони, що дозволяють передбачати емоційні наслідки власної поведінки, завчасно переживати задоволення від її схвалення як «хорошої» або ж невдоволення від її оцінки як «поганої».Якщо ж пізнавальна активність не сформована, дитину приваблюють різноманітні другорядні мотиви, повязані зі сприйняттям школи як місця для розваг, і дитина виявляється неспроможною взяти на себе обовязки учня. Діти приходять до школи з досить широким колом знань і умінь, а головне - із розвинутим сприйманням і мисленням (вони вже мають освоїти операції аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення, класифікації, групування тощо), які дозволяють систематично спостерігати за предметами та явищами, виділяти в них істотні особливості, міркувати й робити висновки. За даними психолого-педагогічної науки, успішне навчання у школі можливе лише за умови, що на момент вступу до неї дитина набула відповідного особистісного, інтелектуального та фізичного розвитку, який забезпечує її психологічну готовність до школи. З імям Захарова А.І. повязують появу самого терміну «психологічна готовність дитини до школи» про те, що розвиток можливості керувати своєю поведінкою складає один із суттєвих моментів, які утворюють психологічну готовність дитини до навчання в школі. У звязку з цим в системі виховання, перед тим, як прийняти дитину до школи, їй пропонують пройти тест, який виявляє готовність дитини до школи.
План
План
Вступ
1. Психологічні та фізіологічні особливості дітей дошкільного віку та підготовка до навчання у школі
2. Психологічні особливості розвитку особистості дошкільника
3. Складові психологічної готовності до навчання у школі у структурі старшого дошкільника
4. Аспекти психологічної зрілості дитини
5. Зміст та стратегічні орієнтири Базового компоненту дошкільної освіти